Тут смереки підпирають небо
Увесь світ помережений туристськими стежками. Але наші співвітчизники чомусь надають перевагу закордонним курортам. І навіть не відають, що у своїм ріднім краї ці стежки ще мальовничіші. Одне з таких дивовижно красивих місць – гора Буковель, що на Івано-Франківщині, де мені пощастило недавно побувати. Карпати я бачив уперше – враження незабутнє.
...Усього дві години подорожі від Івано-Франківська – і ви в раю. А зважте ще на те, що дорогою до цього раю можна милуватися неперевершеними краєвидами: прекрасними горами, стрімким Прутом, буковими і ялиновими лісами. Слава Богу, ще є місця, де збереглася первозданна, недоторкана природа. Гармонійно доповнює її рукотворна краса: зручні дерев’яні будиночки, де національний колорит поєднується з усіма сучасними зручностями.
Приїхавши на курорт, важко повірити, що тут, за сто кілометрів від обласного центру, ще три роки тому був густий непрохідний ліс. А жителі навколишніх сіл ледь зводили кінці з кінцями. Проте знайшлися працьовиті руки, які перетворили хащі на одну з найкращих і найпопулярніших туристичних баз у Карпатах. Причому без залучення закордонних інвесторів. Тутешні мешканці отримали роботу і стали заможними. Бо ж вартість землі, на якій вони живуть, виросла стократ!
Нинішнього року на Буковелі побували більш як 200 тисяч туристів. Серед відпочивальників можна було бачити багатьох відомих політиків. Зокрема, часто приїздив сюди покататися на лижах міністр транспорту Євген Червоненко. І навіть пообіцяв для зручності туристів запровадити спеціальний поїзд маршрутом Київ – Татарів.
Приваблює карпатська земля й іноземців. Завітав сюди навіть міністр туризму Австрії. Карпати вразили його.
Траси тут розраховані в основному на початківців. У прокаті завжди підберуть підходяще спорядження. А професійні інструктори за кілька днів поставлять на лижі навіть слона. У цьому мені довелося переконатися самому. На гірських лижах я не катався ніколи. Спочатку було страшнувато, але мій учитель Михайло за два дні зробив з мене мало не спортсмена-лижника. До слалому я ще, звісно, не готовий, але з невеликої гори спуститися зможу. Тим більше, що є тут і круті схили, і спуски для таких новачків, як я. Їх інфраструктуру разом із канадськими спеціалістами розробляли наші фахівці.
У Буковелі чотири спуски, загальна протяжність лижних трас сягає понад п’ять кілометрів. У планах керівництва турбази – збільшити її удвічі. Найближчим часом у програмі розваг з’явиться екстремальний слалом. Дирекція турбази придбає вертольоти і возитиме відчайдушних лижників на Говерлу.
Цікаво, що з початком весни лижний сезон не закінчується. Завдяки надсучасній апаратурі (на горі встановлено 51 снігову гармату) на лижах можна кататися хоч і в квітні. Хіба це не казка про дванадцять місяців?
Улітку, до речі, ставка робиться на так званий зелений туризм. У горах прокладено кілометри піших маршрутів. Можна піднятися на гори Кукул, Костричу і, звичайно, Говерлу. А для тих, хто не хоче натрудити ноги, запроваджено кінні екскурсії.
Цьому сприяє і погода. Влітку на полонинах справжня спека – до +24о С. То ж якраз добре скупатися в прохолодній гірській річці або озері.
Любителів екстриму порадують доріжки для катання на роликових ковзанах. А ще – відпочинок на гірських велосипедах. Пропонують як звичайні поїздки по лісу, так і даунхіл (шалений спуск на двох колесах гірськими схилами). Не оминули увагою і пейнтбол. Туристи можуть повернутися в дитинство і побігати з іграшковою зброєю карпатськими лісами.
Туристи можуть скуштувати карпатських страв. До смаку всім буде і борщ з грибами, і банош, і деруни із салом. Ну й звичайно, чудові закарпатські вина. До речі, перший тост тут підіймають за щедру рідну землю.
...По дорозі додому мені пригадалася пісня уродженця цих країв Миколи Мозгового: «Приїжджайте в Прикарпаття, приїжджайте, люди добрі, завжди будуть раді вам. Хлібом-сіллю вас зустрінуть, файну пісню заспівають...» Але пісні цього співучого краю – то тема вже для іншого матеріалу.