Як за 300 євро стати… рабом
Нині рекламують компанії, які пропонують роботу за кордоном. Але про те, що чекає на людину, яка захоче спробувати щастя на чужині, і не згадується. Нашому кореспонденту вдалося поспілкуватися з дівчиною, яка колись працювала в одній з таких фірм і добре знає цю структуру.
Як розповіла Юлія (назвемо її так), способи заробляння грошей такими фірмами досить різноманітні. Не можна сказати, що це легкий заробіток, але якщо поєднати спритність і безсоромність, то бізнес стає прибутковим.
Скажімо, при вербуванні робсили до США основним джерелом збагачення стають ті, хто за океан так і не потрапить. Зі ста чоловік, які звернулися за робочою візою, отримають її одиниці. Проте привабливість виїзду до Штатів не поменшала. Прибуток фірм із працевлаштування, які пропонують «американський напрямок», складається з авансу за «роботу з посольством» і виготовлення численних фіктивних довідок. «Теоретично» ці довідки підвищують шанси претендента на виїзд. Йдеться про папери, які підтверджують небажання робітника залишитися в США назавжди.
Довідки про дружину та дітей, які залишаються вдома, володіння нерухомістю і солідні зарплати коштують від п’ятдесяти доларів. За відсутності у претендента на виїзд за кордон почуття міри справа доходить до курйозів: працівники американського, посольства не можуть збагнути, навіщо успішному бізнесовцю потрібна робота прибиральника в супермаркеті.
Українські фірми також охоче співпрацюють з Португалією, маючи великі прибутки від дешевої нелегальної робочої сили, точніше – рабів.
Зателефонувавши до кількох контор, які пропонують працевлаштування в Португалії, не отримаєте вичерпної інформації в жодній. Бо то не в інтересах компанії. Але й відверто брехати також не будуть. Радше за все, отримавши гроші, фірма спробує забути про вас ще в Києві. За відповідної настирливості ви таки поїдете до Португалії, але згодом перейматиметеся тим, як найшвидше повернутися додому.
Здебільшого, ніяких вакансій у таких фірм немає. Весь бізнес побудовано на наданні тимчасової роботи, яка не потребує жодної кваліфікації. Справжній контракт може укласти один із тисячі приїжджих. До того ж він має бути унікальним фахівцем, який зацікавить роботодавця. Здебільшого українці в Португалії люди навіть не другого, а третього сорту. Наш земляк там може отримати 1000 доларів. За таку ж працю уродженець колишніх португальських колоній отримає 1500, корінний житель – 2000 доларів.
Ще в Києві з вас здеруть 300-500 євро для «португальських партнерів». Такими називають бандюків, які курирують увесь бізнес.
Якщо навіть ви сплатите всі можливі побори, не виключено, що вас підставить фірма, або «партнери» скажуть, що кошти до них не дійшли. Тоді у вас одразу відберуть паспорт і доведеться відпрацьовувати грошенята. Потерпілий опиняється в ролі справжнього раба. Тривалість «відробляння» залежить виключно від фантазії «роботодавця». Якщо клієнт почне обурюватися, його можуть просто побити і викинути десь на околицях. Поліція допомагати не стане, нелегал – поза законом.
Нещодавно з’явилися пропозиції попрацювати в Ірландії. На перший погляд, просто рай. Позбирав томати, помилувався чудовими краєвидами, подихав чистим повітрям. Насправді ж, заробітчанам в Ірландії не краще, ніж у Португалії. Віталій, інженер за фахом, два роки гнув спину на тамтешніх плантаціях. Сьогодні радий, що хоч дозволили повернутися на батьківщину. Привіз двісті доларів і астму. Тепер запевняє, що жодними грошими за кордон його вже не заманиш.