У Будинку природи новосілля

Ще з дитинства ця адреса нерідко входила до маршруту вихідного дня нашої родини. Пізніше охоче бувала на Рогнідинській із сином. Щоправда, у дитинстві ніяк не могла второпати, чому дві кімнатки в напівпідвальному приміщенні, називають Будинком природи. Згодом зрозуміла: люди, які там працюють та збираються на засідання секцій, а потім щедро діляться з тими, хто небайдужий до всього живого своїми знаннями, колекціями, зібраннями тощо, таки мають право гордо іменувати це непоказне і затісне приміщення Будинком з великої літери.

Особливо вражаючим тут завжди було зібрання акваріумних риб та рослин. Коли ж влаштовували їх виставки, до постійних великих стаціонарних та менших настінних акваріумів-картин додавалися й невеликі – любительські, з екзотичними мешканцями й рослинами прісноводних водойм майже всіх континентів Землі! Щойно з’явившись, виставки стали традиційними і незмінно мали неабияку популярність серед киян та гостей столиці.

Останніми роками заходила до Будинку природи з важким серцем, бо вже з порога впадало у вічі, що для нього настали нелегкі часи. Зі стін осипалася штукатурка, а зі стелі в деяких місцях навіть капала вода. І хоч ентузіасти продовжували тут працювати і збиратися, але їхніх зусиль було явно недостатньо, аби Будинок природи існував і далі. Тим більш прикро було спостерігати за цим занепадом, порівнюючи його із самою вулицею. Рогнідинська останнім часом погарнішала і, здається, навіть помолодшала й стала ширшою. Замість занедбаного, хоча й із залишками зелені, двору будинку №3 тепер чудовий упорядкований сквер, відвідувачів якого гречно зустрічає, піднявши капелюха, Шолом Алейхем.

Цього тижня письменник недарма шанобливо й радо вітає тих, хто прямує до Будинку природи. Адже тепер він і справді відповідає своїй назві, а його приміщення не впізнати: воно, здається, навіть повищало. А що вже посвітлішало та погарнішало, то й порівнювати з тим, яке було раніше, просто гріх! Недарма ж працівників Будинку вітали з новосіллям, бо майже за чотири десятиліття свого існування тепер він перебрався фактично не до оновленого, а до нового приміщення. Кошти на ремонт – майже 300 тисяч гривень – зі свого резервного фонду виділила міська влада, яка взяла Будинок під свою опіку.
Не впізнати тепер і акваріумів! Одразу на вході зліва особлива гордість – так званий голландський, в якому аж 6,5 тонни води, 55 видів рослин та 16 видів риб! Як стверджує директор Микола Зубович, акваріум – унікальний і чи не перший такий у Європі. Трохи поступаються йому, але не лише розмірами, а й кількістю мешканців та рослин підводного світу, ще одинадцять менших акваріумів. На всю цю красу близько 150 тисяч гривень виділили депутати міськради.

Відвідувачі можуть побачити тут одразу 64 види риб та 76 видів рослин. Усі вони – цікаві й рідкісні. Особливо ж пишаються в Будинку природи піраньями, дискусами та іншими унікальними мешканцями царства Нептуна.

Є тепер у Будинку й справжній виставковий зал, в якому експонуються унікальні твори. Недарма ж і виставка має назву «Палітра флори», бо майстриням декоративно-прикладного мистецтва створити свої картини допомогла сама природа. Тут і чорно-білі портрети, і графіка з тополиного пуху, і пейзажі з берести та бурштину, кукурудзяних і пшеничних зернят, сухих стеблинок і травинок, квіточок і соломинок. Та, власне, чого тільки не використали для своїх чудових робіт золоті жіночі руки! Виставки змінюватимуться, тому ті, хто бажає доторкнутися до прекрасної палітри флори, мають побувати тут до кінця квітня.

Як запевнив начальник Управління навколишнього природного середовища КМДА Володимир Трокоз, відтепер міський Будинок природи перебуватиме під постійною опікою і щомісяця радуватиме киян новими експозиціями. Наприклад, у травні відбудеться виставка фіалок. Розмаїття цих квітів буде настільки вражаючим, що байдужих не залишиться. Навіть зараз невеличка колекція фіалок, що розмістилася у виставковому залі, зігріває душу.

Тож поки весна хмуриться й поливає нас дощем і посипає снігом, приходьте до оновленого Будинку природи! Не пошкодуєте.