Мета – працювати за правилами
Так збіглося, що із зростанням кількості протестів киян проти безсистемного будівництва в історичній частині Києва столична влада нарешті вирішила навести лад у містобудівній політиці. Хоча, можливо, саме ці протести й змусили її поквапитися. Минулого четверга замість запланованої сесії Київради було проведено депутатські слухання щодо проектів документів, прийняття яких, сподіватимемося, пом’якшить протистояння киян і влади в питаннях хаотичної забудови столиці. Проекти презентували члени постійної комісії Київради з питань містобудування та архітектури – голова Володимир Поляченко та його заступники Володимир Головач та Андрій Миргородський, а також голова постійної комісії з питань землекористування Дмитро Гуленко. Наводимо короткий виклад основних положень проектів.
Правила і засади
– З питань забудови Києва точаться дискусії, навіть баталії, – зазначив Володимир Поляченко. – Інвесторам, особливо в центральній частині міста і на територіях, де відбувається ущільнення, дуже складно пояснити, як заплановане будівництво відповідає вимогам містобудівної потреби столиці. І з боку громадськості є приклади нехтування інтересами міста та проявів елементарного егоїзму. На думку нашої комісії, так склалося через недосконалість чинного законодавства. Київрада ухвалила Правила забудови міста Києва. Але вони не зможуть ефективно діяти, якщо не буде концептуального рішення щодо основних засад містобудівної політики у столиці.
Головна мета такої політики – гармонійне поєднання приватних, громадських і державних інтересів. У всіх генеральних планах розвитку Києва основне житлове будівництво передбачалося за межами столиці – у Вишгороді, Броварах тощо. Тоді ніхто не думав, що ми п’ять років поспіль будуватимемо по 1 млн. кв. м житла. А сьогодні за таких темпів у межах міста вільних для будівництва ділянок уже обмаль.
Нині нагальна потреба – реконструкція 5-поверхівок і зведення соціального житла – це також необхідно прогнозувати. Уперше серед пріоритетних завдань – забудова пустирів, ліквідація звалищ, знесення незаконно споруджених гаражів, сараїв та інших господарських споруд, виведення автостоянок із дворових територій старих будинків, скверів, парків і дитячих майданчиків, будівництво висотних та підземних паркінгів.
Генеральний план визначає принципові питання планування, забудови та іншого використання території Києва. А детальні плани територій розробляються згідно з Генпланом з метою його деталізації на рівні мікрорайонів або районів міста. Над ними працюватиме Інститут Генерального плану, нещодавно створений Київрадою.
Важливою складовою містобудівної політики має стати правило, за яким розташування об’єктів містобудування, щільність, поверховість та інші показники визначаються проектом забудови території. Передбачається порядок, згідно з яким ці проекти погоджуються та затверджуються відповідними рішеннями Київради. Місцеві правила забудови визначають перелік видів забудови та використання земельних ділянок у межах окремих зон.
Приватні та державні інтереси
– Від ухвали цього рішення залежить розуміння інших питань, зокрема врахування суспільних інтересів і захист прав громадян при здійсненні містобудівної діяльності, – сказав Володимир Головач. – Раніше ця діяльність не зачіпала сферу приватних та державних інтересів. Сама влада не приділяла їй належної уваги. Головною метою містобудівної політики в Києві має стати гармонійне поєднання приватних, громадських та державних інтересів. Планування забудови та інше використання території, проектування та будівництво об’єктів здійснюватиметься за умови збереження традиційних особливостей, історичного середовища, проведення реставрації та реабілітації об’єктів культурної спадщини, створення ефективної інженерної та транспортної інфраструктури.
Питання містобудування регламентується Генеральним планом, схемами планування територій, місцевими правилами забудови, проектами детального планування територій тощо. Ці документи публічного права підлягають обговоренню громадськістю і обов’язковому врахуванню громадських інтересів. І тут суперечки мають вирішуватися шляхом їх розгляду уповноваженими органами контролю та судами.
Домовлятися не треба!
– Нині існує така практика: інвесторові кажуть, що він має домовитися з мешканцями, які проживають у сфері будівництва об’єкта, – розкрив «таємницю» Андрій Миргородський. – Головне, мовляв, щоб вони не приходили пікетувати Київраду, не заперечували проти будівництва, і тоді все буде тихо. Це неправильний підхід. Домовлятися не треба! Якщо ми підемо таким шляхом, то повернемося до сьогоднішнього стану, коли створюються структури, які на цьому заробляють гроші і ставлять інвесторам певні умови.
Пропонований проект рішення регламентує питання погодження і врахування інтересів громадськості. Протоколи громадських слухань мають бути долучені до містобудівної документації. Це не означає, що всі висловлені громадськістю побажання буде враховано. Але це обов’язкова процедура прийняття містобудівної документації. Громадяни можуть висловлювати свої заперечення, зауваження та пропозиції з приводу конкретних об’єктів будівництва як безпосередньо шляхом звернення до відповідних органів, так і через депутатів Київради. Перевірка цих проектів через депутатів можлива не з мотивів доцільності їх прийняття (мені не подобається, що краєвид закривається, створюються незручності – це мотиви доцільності), а лише з мотивів правомірності – відповідності чинному законодавству і державним будівельним нормам та рішенням, ухваленим Київрадою. Відмінити таке рішення може тільки суд.
Спираючись на закони, ми виробили регламент проведення громадських слухань. Вони можливі при розгляді стратегічних питань містобудування, розвитку Генерального плану, інших містобудівних програм державного або загальноміського значення, розвитку загальної інфраструктури. Громадське обговорення проводиться при комплексній реконструкції та забудові територій кварталів мікрорайонів. При зведенні окремих об’єктів замовник має забезпечити інформування населення про функціональне призначення та основні техніко-економічні показники будівництва. У разі порушення такого порядку ми пропонуємо Держархбудконтролю призупиняти дії дозвільних документів, зокрема дозволу на ведення будівельних робіт доти, доки населення не буде поінформовано. У разі повторного невиконання цих вимог генпроектувальника та генпідрядника позбавлятимуть ліцензії.
Реновація житла
Володимир Головач доповів про порядок погодження місця розташування об’єктів у кварталах старої забудови і, зокрема, реновацію – капремонт, реконструкцію, будівництво нового житла замість наявного.
– Житла, яке не підлягає капремонту, лише знесенню, сягає у Києві, за попередніми даними, понад 10 млн. кв. м. Лише в Солом’янському районі такого житла понад 2,5 млн. кв. м.
На початку має бути розроблено містобудівну концепцію реновації житла з графічною частиною у вигляді схеми розміщення об’єктів та пояснювальною запискою, що повинна містити містобудівну характеристику території, технічного стану наявних житлових та інших об’єктів, соціально-економічний ефект реновації, попередні результати та заплановані заходи з вивчення громадської думки. Ці пункти обов’язкові. Важливе питання – порядок забезпечення житлом мешканців будинків, що підлягають реновації. Концепція повинна визначати, що мешканці мають право отримувати квартири на свій власний вибір і претендувати на них у цьому ж мікрорайоні.