«Шамбала» затулила Довженка

Ті давні добрі часи, коли кінозали були переповнені глядачами, відійшли у небуття. Нині ж чимало кам’яних гігантів зі старезним обладнанням потерпають від скрути, а коштів від кінопрокату ледь вистачає на оплату комунальних послуг. Але водночас у столиці та інших великих містах процвітають комерційні суперсучасні кінопалаци, де показують найдорожчі й найпопулярніші фільми. Державні і комунальні кіноустанови, аби не занепасти зовсім, «здаються» небідним інвесторам. У результаті – старенькі будівлі перетворюються на розкішні нічні клуби для осіб з тугеньким гаманцем.

Заступник голови КМДА, начальник Головного управління комунальної власності Ігор Лисов розповів «Вечірці», що прикрі випадки, коли передані в оренду кінотеатри стають розважальними клубами, в Києві непоодинокі: «Таке сталося і з відомим комплексом імені Олександра Довженка. На його місці вже височіє нічна «Шамбала». За його словами, чимало кінотеатрів самовільно створюють творчі колективи – підприємства з обмеженою відповідальністю і вимагають у столичної влади передати їм в оренду «цілісний майновий комплекс під три відсотки річних». Нині з цього приводу в стані судового розгляду перебуває 6 кінотеатрів (всього ж їх у комунальній власності Києва – 29). «Декотрі вже виграли справи і, можливо, що вони не перетворяться на якусь «Шамбалу» чи щось схоже, або ж у подальшому вимагатимуть приватизації», – наголосив пан Лисов. І як приклад навів кінотеатри імені Гагаріна (нині тут торговельний комплекс) та «Київську Русь», керівництво яких самостійно зробило оцінку свого майна. «Так, «Київська Русь» оцінила себе в 2,705 мільйона гривень, а коли перевести їх на квадратні метри, то вийде сміхотворна цифра! Якщо взяти три відсотки від оренди, то до міського бюджету надійде мізерна сума!», – зазначив Ігор Лисов. Торік «русівці» сплатили столиці лише 24 тис. грн., а «на паперах» взагалі  показали збитковість від своєї діяльності.

Загалом же, за підсумками роботи, з початку цього року столичні кінотеатри зазнають чималих збитків: імені Шевченка – 11 тис. грн., «Екран» – 21 тис., «Лейпціг» – 231 тис. , «Тампере» – 35 тис., «Росія» – 26 тис., «Загреб» – 93 тис., «Ленінград» – 133 тис., «Супутник» – 255 тис. (прибутковим виявився лише «Жовтень» – 15 тис. грн. у плюсі). «Не виключено, що кінотеатри навмисне приховують свої прибутки, аби отримати в суді дозвіл на оренду», – зауважив пан Лисов. Аби уникнути подібних випадків, він запропонував створити мережу лише з 5-7 кінотеатрів: «Інші – передати в цивілізовану оренду, але щоб вони й надалі залишалися в комунальній власності міста (наприклад, «Київ» із 60 тис. кв. м  загальної площі нині здає в оренду понад 20 тис. і виручених коштів цілком достатньо для того, щоб покривати збитки на його утримання). І, щоб захистити інтереси територіальної громади, треба виставити їх на конкурс. Тоді майстри кінопрокату можуть вкласти свої гроші і зробити корисну справу для киян. Бути цьому чи ні – залежить від Головного управління культури і мистецтв».