Хочеш їж, а хочеш нюхай

Сьогодні в Українському домі останній день роботи VI Міжнародної спеціалізованої виставки «Індустрія квітникарства та овочівництва». Провідні європейські та вітчизняні компанії пропонують не лише помилуватися розмаїттям квітів, але й купити букет чи вазон.

Тішить те, що тут чимало української продукції: красиві троянди найрізноманітніших сортів і відтінків, яскраві гербери, тендітні лілеї, духмяні чорнобривці. Всього не перелічити.

– Ще трохи і зможемо наздогнати сусідів-поляків, – не приховує радості керівник провідної вітчизняної фірми, що спеціалізується на постачанні технологічного обладнання Василь Харкотюк. – Ми надаємо послуги багатьом тепличним господарствам і бачимо, як відроджується квітникарство в Україні. Наші квіти нічим не гірші, ніж, скажімо, голландські.

– А вам особисто, які більше подобаються?

– Польові. Наразі волошки, ромашки теж вирощують у теплицях. Тенденція квіткового ринку змінюється: нині в моді скромні букетики із  дрібних квітів.

А ось лілеї, які представляла на виставці Ірина Орєхова із села Кожанка Фастівського району завжди модні. У її колекції – 50 сортів лілей і 75 – лілійників. Чим вони відрізняються? Стеблом і розташуванням на ньому листя. У лілеї воно росте від кореня до квітки, а у лілійника – лише при коренищі. Якщо перші квітнуть 3 – 5 тижнів, то другі – упродовж майже всього літа. І лілійник не пахне.

Кияни і гості столиці із задоволенням купували вазони. Пані Олена вибрала для дачі ліани, Станіслав Степанович – калачики, які йому нагадують маму і дитинство, а пані Ніна – велику пальму і саджанець винограду «Кєша».

– Через рік-другий, дасть Бог, вродить виноград, – почала мріяти, ледь відійшовши від прилавка. – Отож сядемо сім’єю під пальмою і їстимемо ягоди. Якби ще хтось подарував того букетика із цукерок за 2,5 тисячі гривень

– А що, і такі квіти тут є? – здивувалася я.

– Авжеж, праворуч від ескалатора на другому поверсі.

Харків’яни і справді здивували відвідувачів своєю новинкою. Їхні букети і корзини пахнуть карамеллю, шоколадом. Цукерки так майстерно обгорнуті, скомпоновані,  і не здогадаєшся, що квітка, пуп’янок, листок – це солодощі. Дизайнери нафантазували!

Приваблювали усіх кераміка і кольорове скло львівських майстрів. Я було подумала, що такі красиві вази, горщики привезено з-за кордону.

– Тільки у наших Вістовцях їх виготовляють, – запевнила мене майстер гончарного цеху Марія Юрчишин. – Ніде більше немає такої глини і таких умільців. Значну частину горщиків для квітів експортуємо, особливим попитом вони користуються в Німеччині.

– А на вашого глиняного півня нині, либонь, теж є покупці?

– Звісно, це ж символ року. До речі, його вже продано.

Отож, гайда на виставку!