Фінські жінки при владі 100 років
Фінляндія – невелика північна країна. Свого часу, як і Україна, належала до Російської імперії. У грудні 1917-го фіни вибороли незалежність. Нині Фінляндія – демократична країна з розвинутою економікою, складова об’єднаної Європи.
– Майже сто років тому наші прабабусі першими у світі здобули право обирати та бути обраними до органів влади, – розповідає Надзвичайний і Повноважний Посол Фінляндської Республіки в Україні пані Лаура Рейніла. – Відтоді «слабка стать» бере активну участь у суспільному житті й істотно впливає на його розвиток. Жінки широко представлені в уряді, парламенті, зокрема спікер – жінка. У нас давно зрозуміли, що в жінок-керівників зовсім інше, ніж у чоловіків, ставлення до своїх обов’язків. Я б сказала, що їм більш притаманні гуманність, людяність, доброта. Прикладом цього є популярність у народі нашого Президента пані Тар’ї Халонен.
– В Україні теж нещодавно уряд очолила жінка. Це свідчить про певні гендерні зміни в суспільстві ?
– На мою думку, це свідчить про потребу в змінах та про мужність Юлії Володимирівни. Я маю честь її особисто знати, і скажу вам, що вона напрочуд розумна, енергійна, має високе почуття відповідальності. Крім того, добре вихована і ввічлива. Чудово, коли в політику приходить не просто гарний організатор, а й шляхетна людина.
Серед моїх знайомих українок чимало талановитих, освічених особистостей – це могутній потенціал вашого великого народу.
– Пані Лауро, ви були присутні на інавгурації нашого Президента, які ваші враження?
– О, то було справжнє свято. У нас такі церемонії відбуваються більш офіційно. Особливе враження справило народне дійство на майдані Незалежності. Навіть іноземні гості відчули, які теплі стосунки у Президента з народом. Нині у світі на Україну дивляться по-новому, з повагою та певним очікуванням. Зріс авторитет народу, який виборював свої права на Майдані. Це допоможе вам розвивати корисні економічні та політичні зв’язки. Ви повірили новій владі. Якщо її обіцянки стануть реальністю, а так повинно бути, – життя людей зміниться на краще. Я оптимістка і поділяю надії вашого народу. У Фінляндії добре знають про Україну. Дипломатичні відносини між нашими країнами встановлено ще за часів УНР, 1918 року, а потім поновлено 1992-го.
– Які найулюбленіші свята у вашого народу?
– Інколи складається враження, що за вдачею ми неговіркі, некомпанійські, замкнуті. Але варто побувати на фінських народних святах, і враження зміниться. Фіни охоче і веселяться, і співають, і танцюють. Ми, жителі холодних країв, найбільше полюбляємо весняні й літні свята. Коли земля оживає й буяє силою, відзначаємо перше травня як день молодості й весни. Яскраві гуляння бувають у нас на Івана Купала. У другу неділю травня відзначаємо День матері. Діти роблять подарунки матінці, готують її улюблені страви, печуть пироги.
– Розкажіть, будь ласка, про себе.
– Я народилася в Гельсінкі, здобула вищу освіту, за фахом – політолог. Працювала у МЗС, потім у наших представництвах у Москві, Парижі, Австралії, останні два роки – у Києві. Я вдова, чоловік давно помер. На батьківщині живуть моя доросла дочка та старенький батько.
– Пані Лауро, як ви розпоряджаєтеся своїм вільним часом?
– Вільний час я присвячую вивченню вашої чудової країни. Озна-йомилася з архітектурними пам’ятками Києва, Чернігова, інших міст. Буваю в музеях, театрах. На жаль, цікаві пам’ятки історії та культури маленьких містечок недостатньо рекламовані. Навіть трапився такий курйоз. Якось в опері «Тарас Бульба» я почула про замок у Дубно і вирішила при нагоді там побувати. Та виявилося, що цю перлину історії обминають туристичні маршрути. Але я знайшла сама цей замок, шкода, що в Україні про нього так мало знають.
– Дякую за розмову.