Права людини без майонезу
Влада вже другий рік поспіль – під суворим наглядом правозахисних організацій. Це означає, що вони й надалі фіксуватимуть порушення прав людини в Україні й ознайомлюватимуть з ними уряд, ЗМІ та міжнародні структури. Перший комплексний звіт за 2004 рік, підготовлений Українською гельсінкською спілкою з прав людини (УГСПЛ), було представлено на Другому форумі правозахисних організацій України.
Цей форум не був таким скандальним, як попередній, коли Джорджа Сороса облили майонезом. Можливо, через той інцидент посол США цього разу замість себе прислав свого заступника. Другий форум хоч і не прогримів на весь світ, але приніс Україні більше користі, ніж попередній. Звіт про права людини позитивно оцінили всі зарубіжні гості. Передусім тому, що в ньому містяться не лише факти порушень, а й конкретні рекомендації урядові щодо виправлення ситуації. Праця складається з 21 розділу, які охоплюють усі основні види прав і свобод людини: про мирні зібрання, жінок, військовослужбовців, біженців, доступ до інформації, пересування тощо. Ознайомитися з ним можна на сайті www.rupor.org або звернувшись безпосередньо до Спілки.
Гості форуму наголошували на тому, що саме звіти правозахисних організацій показують реальну ситуацію з правами людини, і світова спільнота вірить їм більше, ніж урядовим.
Голова правління УГСПЛ Євген Захаров, перефразовуючи Вацлава Гавела, назвав події Майдану «подзвоном по рештках українського посткомунізму». Однак у майбутнє він дивиться з обережним оптимізмом. Євген Захаров зазначив, що 20-25 відсотків українців досі живуть за межею бідності. Водночас він вірить: якщо навести лад у податковій галузі, то можна ліквідувати колосальний розрив між багатими й бідними вже за 3-4 роки. Бажання держави приховати інформацію про свою діяльність Євген Захаров назвав природним. Водночас правозахисники наполягають на тому, що обмежувальні грифи не мають права з’являтися на документах, які стосуються прав людини. Голова правління УГСПЛ наголошував і на фактах стеження за особистим життям людини та неприпустимості запровадження єдиного ідентифікаційного коду, який дасть змогу чиновникам діставати всю інформацію про життя людини одним настисканням клавіші. «Нова влада вже скасувала указ попередньої, який фактично вводив єдині коди і перетворював нашу державу на поліцейську», – повідомив Євген Захаров. Правозахисник вважає, що слід закріпити процедуру парламентського розслідування і не допустити прийняття Конституційної реформи в теперішньому вигляді.
Попри всі ці факти Україна видавалася оазою демократії на фоні розповідей наших північних сусідів. Виконавчий директор Московської гельсінкської групи Даниїл Мещеряков заявив, що протягом останніх двох років активно згортаються всі досягнуті права. Причому держава це робить свідомо, на законодавчому рівні. За словами гостя форуму, в Росії значно обмежено право вибору, використання референдуму, процвітає шпигуноманія, а інакомислячих переслідують не лише в політичній, а й у культурній сфері. Представник Білоруського гельсінкського комітету Олег Гулак розповів, що в нього на батьківщині жодна опозиційна структура не може навіть зібратися. Їм просто не надають приміщення. А якщо люди збираються у квартирі, в кав’ярні чи на вулиці, їх притягують до відповідальності за порушення законодавства щодо вуличних акцій. «Влада вже зробила висновки після вашої Помаранчевої революції і розпочала ще суворіші репресії, – заявив Олег Гулак. – У нас є десятки політв’язнів, побільшало кримінальних справ щодо образи честі та гідності президента. Хоч протестний електорат досить потужний, за людьми стежать: куди вони ходять, які газети читають. Так нагнітається атмосфера безвиході».
«Є певні речі, які ми робимо тишком-нишком, але від цього вони не стають поганими», – повідомила заступник міністра юстиції України й уповноважений уряду в Європейському суді з прав людини Валерія Лутковська. Попри таку позицію, вона зізналася, що часом у Євросуді як адвокат держави свідомо йде на програш. Це дає змогу вносити зміни в українське законодавство.