Шанс для гіпертоніка
На початку третього тисячоліття тільки кожен десятий хворий на артеріальну гіпертензію бореться зі своєю недугою. А решта дев’ятеро? Невже не дбають про власне здоров’я? У чому причина такої сумної статистики? Щонайперше, у типових помилках, яких ми припускаємося щодня.
Робота над помилками
Скажімо, лікуємося тільки тоді, коли болить. Приміром, симптоми гіпертонічної хвороби (головний біль, головокружіння, нудота) найчастіше проявляються при гіпертонічному кризі. Тоді спішно викликають лікаря, день-два вживають рекомендовані пігулки, вимірюють артеріальний тиск, а потім знову йдуть на роботу, ніби нічого й не сталося. Забувають про рекомендації лікаря щодо обстеження, регулярного вимірювання тиску, вживання ліків. Це перша помилка.
Наступна така: якщо хвороба має безсимптомний перебіг, не нагадує про себе загостреннями, то людина звикає і навіть гадає, що жодне лікування їй не потрібне. Однак практика свідчить, що артеріальна гіпертензія – один із основних факторів ризику виникнення інфаркту міокарда, мозкового інсульту, уражень аорти й судинних уражень нирок. А тому не варто легковажити словами лікаря, що гіпертонічна хвороба – це довічний діагноз, який не можна ігнорувати, і лікуватися потрібно під контролем.
Дуже поширена помилка, що з віком поріг нормального артеріального тиску підвищується. Досвід доводить, що справді з віком складніше повністю нормалізувати тиск. Однак це відбувається тому, що зростає кількість супутніх захворювань. Якщо людина в літньому віці, маючи високі показники тиску, не лікується, фахівці кажуть, що вона ходить по мінному полю. Небезпека може чатувати на кожному кроці.
Культ здоров’я нам не загрожує
Дуже часто виникає ще одна типова ситуація: на прийомі лікаря – особа середніх років, відповідальний працівник. На першому плані в нього – кар’єра, а це – перевантаження на роботі, ненормований робочий день. Цифри артеріального тиску загрозливі – 170/115 мм. рт. ст. А пацієнт проситься: «Лікарю, ви тільки випишіть якісь ліки, я сам лікуватимусь». Такий підхід, на жаль, також, помилковий. Причини артеріальної гіпертензії комплексні. Пігулка – не панацея. Насамперед потрібно нормалізувати масу тіла. Харчування – це передусім овочі, фрукти, крупи, олія. Треба вилучити алкоголь, відмовитися від куріння, обмежити вживаня солі. Фізичні тренування, плавання, засвоєння методики аутотренінгу й релаксакції – ось ваші союзники в боротьбі з недугою.
На жаль, до культу здоров’я ми приходимо так тяжко, що навіть якщо й поставлено діагноз гіпертонічна хвороба, не поспішаємо змінити спосіб життя, режим, посилити рухову активність. Спочатку сподіваємося на ту ж пігулку, а потім і її забуваємо вжити. «А навіщо? – дехто знизує плечима. – Я зараз почуваюся добре. І нащо зайвий раз той тиск міряти?» Годі говорити, що такий підхід дуже помилковий. Якщо ви належите до групи підвищеного ризику щодо серцево-судинних хвороб, то маєте щодня контролювати свій тиск, вимірюючи його тонометром і записуючи до свого щоденника. Точно з’ясувати зі своїм лікарем, до яких показників артеріального тиску маєте прагнути. За потреби, лікар коригує терапію. Тільки за умови таких погоджених дій можна нормалізувати тиск, досягти так званих цільових цифр, тобто не відпускати хворобу на безконтрольний перебіг.
Допоможе санаторій
Ускладнення, що виникають унаслідок гіпертонічної хвороби, непокоять нині і лікарів, і пацієнтів. Адже від інфарктів, інсультів, серцевої й ниркової недостатності помирає людей більше, ніж від усіх інших хвороб, узятих разом. Тому весь час триває пошук, як найліпше допомогти хворим на артеріальну гіпертензію, особливо на етапі реабілітації, після стаціонарного лікування.
Позитивний досвід у цьому напрямі має Інститут кардіології ім. М.Д.Стражеска АМН України, фахівці якого тісно співпрацюють із кримським санаторієм «Україна». Саме там 1999 року було відкрито перше і поки що єдине в країні відділення реабілітації хворих на гіпертонічну хворобу.
Підґрунтям для його створення став багаторічний досвід ефективного лікування таких пацієнтів на Південному узбережжі Криму, доповнений сучасними методами діагностики та реабілітації. Ідея створення такого відділення належить вченим і лікарям Інституту кардіології, зокрема директору Володимиру Коваленку та професору Євгенії Свіщенко. Уклавши угоду із санаторієм «Україна», Інститут кардіології має змогу направляти на відновлювальне лікування хворих на гіпертонічну хворобу (які працюють на підприємствах і сплачують внески до Фонду соціального страхування України) і тих, які перенесли тимчасові порушення мозкового кровообігу. Це посилює і закріплює проведене в умовах стаціонару лікування. Вироблені схеми і методики лікування різних форм АГ у стаціонарі застосовують і в санаторії. Там же ведеться робота з наукового обґрунтування лікувального результату.
Унікальні кліматичні умови Криму, раціональне поєднання медикаментозної терапії й немедикаментозних методів лікування, сучасна лікувально-діагностична база, високий професіоналізм персоналу санаторію – усе це сприяє найшвидшому одужанню й реабілітації. Для пацієнтів відділення розроблено спеціальне харчування з обмеженням вживання солі. Пішохідні прогулянки, плавання в басейні з морською водою, а влітку – в морі, заняття у тренажерному залі дають змогу досягти відчутного зниження рівня артеріального тиску й підвищення життєвого тонусу, емоційної рівноваги.
Скажете, санаторій – це санаторій, нічого, мовляв, особливого. А таки ні. Бо ж не в кожному санаторно-оздоровчому закладі в кабінеті функціональної діагностики, скажімо, проводять запис ЕКГ спокою, варіабельності серцевого ритму, пізніх потенціалів, функції зовнішнього дихання, центральної гемодинаміки, велоергометрії, реовазографії, реоенцефалографії. Тут є дванадцятиканальний кардіограф, система моніторування артеріального тиску, АТ та ЕКГ одночасно. Застосовують і унікальну методику БЗЗ (біологічно зворотній зв’язок), після засвоєння якої, хворий самостійно за допомогою дихання може знижувати тиск. Звісно, пропонують і різні види масажу, кисневі коктейлі, електромагнітне лікування, озокеритолікування, лазеротерапію. Є водолікарня, проводяться теплові процедури у квант-камері.
Працюють тут не тільки досвідчені, а й турботливі спеціалісти – кандидати медичних наук, лікарі вищої й першої категорії. За результатами акредитації санаторій отримав найвищу категорію.
– Санаторій, що є базовим за рекомендацією нашого Інституту кардіології ім.М.Д.Стражеска, – один з небагатьох закладів, який повністю відповідає сучасним умовам забезпечення і оздоровлення, – таку думку висловив про роботу колег головний лікар Інституту, заслужений лікар України, доктор медичних наук Василь Корнацький.
– Неоціненною є роль таких відділень у рамках Національної програми боротьби з артеріальною гіпертензією, – вважає керівник відділу ядерної медицини Інституту онкології доктор медичних наук Оксана Солодянникова. – Саме на етапі реабілітації створюються найоб’єктивніші умови, щоб оцінити результат призначеного лікування. Тому така важлива ця співпраця відділення реабілітації санаторію з лікарями-практиками, вченими інституту кардіології.