Онук-убивця

Двадцятирічний Іван, будучи студентом заочного відділення одного зі столичних вузів, вільний від навчання час проводив наодинці з «одноруким бандитом». Батько щодня давав синові гроші на «кишенькові витрати», але нащадку їх украй не вистачало. Тому, коли старий продав свій автомобіль, Іван дуже сподівався отримати свою частку готівкою. Та знаючи захоплення сина, усі виручені гроші батько сховав у одній із кімнат квартири. Івану легко вдалося знайти схованку, звідки він регулярно почав брати зелені купюри. Одного разу, перераховуючи гроші, батько не знайшов кількох банкнот. Здогадавшись, що це справа рук сина, нічого йому не сказав, а решту грошей сховав на квартирі своєї матері. Коли ж Іван у черговий раз захотів поживитися «зелененькими», то дуже здивувався, що не знайшов їх у звичному місці. Інтуїція йому підказувала, що вони можуть «перекочувати» лише до помешкання його бабусі.

Того ранку, узявши шкіряні рукавички матері, Іван пішов до бабусі попросити грошей. Отримавши певну суму, що здалася йому дуже мізерною, вирішив попросити ще. Бабуся категорично відмовила. Але Іван не збирався йти з квартири. На кухні він одягнув рукавички і, взявши зі столу кухонний ніж, ударив ним у спину бабусі. Іван забрав гроші і того ж дня зустрівся зі своїм товаришем. Певну суму програв з ним у салоні гральних автоматів, а решту прогуляв. Як з’ясувалося під час слідства, протягом дня онук витратив лише половину свого «заробітку».

Завдяки проведенню оперативно-розшукових заходів співробітники Управління карного розшуку столиці й оперативники Солом’янського районного управління розкрили цей злочин.

Суд Солом’янського району санкціонував затримання Івана за скоєння тяжкого злочину.

Тетяна КОСИЧЕНКО, прес-офіцер ЦГЗ ГУ МВС України в м. Києві