«Дієта» для третього сектору
Громадські організації звинувачують нову владу в тому, що вона не оцінила їхній внесок у Помаранчеву революцію і продовжує курс попереднього уряду в утиску так званого третього сектору (не державних і не комерційних структур). Ці проблеми обговорювали під час круглого столу «Євроінтеграція – занадто важлива справа, щоб довіряти її політикам», що його організував Фонд «Демократичні ініціативи».
Директор фонду Ілько Кучерів пояснив цю зухвалу назву тим, що «Європу в Україні громадяни повинні будувати самі, і визначну роль у цьому відіграє третій сектор». Особливо нині, коли в державі немає системної опозиції, громадські організації (ГО) переконані, що саме вони мають стати дзеркалом для влади. Голова Центру політико-правових реформ Ігор Коліушко додав, що третій сектор свого часу успішно співпрацював з урядом. Наприклад, проводив на його замовлення експертизи. Нині ж, за словами Ігоря Коліушка, організації відсторонено від цього або виконують запропоновану роботу безоплатно: відомства не впевнені, що мають право платити ГО.
Річ у тім, що попередній уряд своїми пропозиціями до Держбюджету-2004 позбавив третій сектор важливих джерел власної фінансової спроможності. Йдеться про скасування норми, яка дозволяла українському бізнесу перераховувати 2-5 відсотків свого прибутку громадським організаціям і мати від цього відповідне зменшення суми оподаткування. До приходу в Кабмін Віктора Януковича існувала також норма, що дозволяла ГО заробляти кошти і спрямовувати їх на подальшу статутну діяльність. Ілько Кучерів заявив, що уряд Юлії Тимошенко істотно не поліпшив фінансово-правового статусу ГО. Це означає, що третій сектор і надалі «годуватиметься» переважно зарубіжними грантами. «Склалася цікава ситуація, коли всі – за громадянське суспільство, але при цьому перекривається вітчизняне фінансування за одночасного полювання на зарубіжних донорів», – прокоментував ситуацію голова Інституту громадянського суспільства Анатолій Ткачук, пригадуючи численні податкові перевірки у справі так званого грантоїдства.
«Ця влада доступніша для діалогу, але це не означає одночасного поліпшення стосунків із нею», – констатував директор Центру миру, конверсії та зовнішньої політики України Олександр Сушко. Його колега Ігор Коліушко також наголошував на потребі створення дієвих каналів донесення позиції громадянського суспільства щодо документів, які ухвалює влада. Передусім це стосується змін до Конституції та законопроектів про державну службу, Президента, Кабмін. Ігор Коліушко розповів, що кілька днів тому з цього приводу відбувалося засідання тимчасової спеціальної конституційної комісії. Було прикро спостерігати, як лідер соціалістів Мороз заперечував заяви колишньої опозиції про нелегітимну діяльність влади. Він виступив за те, щоб не поспішати з розглядом названих законопроктів до ухвалення нової Конституції. На думку Коліушка, якщо не загнати діяльність основних гілок влади в суворі законодавчі рамки, укази «не для друку» дедалі множитимуться.
Недолік третього сектору, який визнають його представники, у тому, що він не завжди може висловити спільну позицію. Особливо непросто це тепер, коли немає «спільного ворога». Учасники круглого столу зійшлися на тому, що пора змінити підхід до участі ГО в ухваленні рішень. Не підлаштовуватися під міністерства, створюючи при них громадські ради, склад яких визначатиме чиновник. Третій сектор вирішив структуруватися тематично. Наприклад, об’єднати профільні організації в раду з питань зовнішньої політики. Така структура, на думку Олександра Сушка, матиме реальний вплив на відповідне відомство. І поки Кабмін видаватиме типове положення про громадські колегії, ГО запропонують власне. Нетипове.