Із полуднем віку, пане Суддя!

Судді в нашій країні, як і загалом у світі, не належать до публічних людей. Але іноді з цього правила трапляються винятки. Бо, мабуть, тепер не знайдеться в Україні людини, яка наприкінці минулого року й на початку нинішнього не дивилася прямих репортажів із зали Верховного Суду, судова палата з цивільних справ якого розглядала законність оголошених ЦВК результатів голосування на президентських виборах. Багатьом із нас запам’ятався стриманий, толерантний чоловік у червоній мантії, якому в грудні не вдалося стримати хвилювання лише одного разу: коли зачитував вердикт. Усі попередні п’ять нелегких днів головування на цьому непростому процесі заступник Голови Верховного Суду України, суддя вищого кваліфікаційного класу, заслужений юрист України Анатолій Григорович Ярема здавався незворушним. Та й того пізнього грудневого п’ятничного вечора хвилювання Анатолія Григоровича можна було зрозуміти, адже на наших очах в Україні вперше утвердилося верховенство права.

Цими днями відомий українцям з тих пам’ятних судових засідань чоловік у червоній мантії святкує свій півстолітній ювілей. До численних привітань Анатолія Григоровича Яреми з цієї нагоди та високої державної відзнаки – ордена князя Ярослава Мудрого V ступеня – щиро приєднуються й читачі та весь колектив столичної «Вечірки». Хай Бог дає Анатолію Григоровичу доброго здоров’я й успіхів у його нелегкій роботі з подальшого розвитку судової системи України і захисту конституційних прав та свобод її громадян.