«Воля» позбавила вибору
Україна готується до 60-річчя Перемоги. На всіх рівнях – від парламенту і Президента аж до сільських рад планують заходи по вшануванню ветеранів, готують їм подарунки. Схоже, вирішив не залишитися осторонь цієї справи й найбільший оператор кабельного телебачення в Києві компанія «Воля».
Правда, зробив це досить своєрідно, бо мало того, що з 1 травня підвищує тарифи на свої послуги на 20-36 відсотків, або на 2,7-3 гривні на місяць, так ще й скасовує пільги, а точніше, пільгу. Бо якщо раніше право дивитися телевізор за 1 гривню мали одинокі малозабезпечені громадяни, то тепер, саме напередодні Дня Перемоги, їх цього права «Воля» позбавила.
Як повідомив президент компанії Сергій Бойко, з 1 травня вартість трансляції 17 каналів становитиме 10,2 гривні замість раніше чинного тарифу 7,5 гривні, а 30 каналів – 18 гривень замість 15. Вмотивовують у компанії таке рішення необхідністю великих капіталовкладень для забезпечення технічних стандартів IEC «Кабельні системи розподілу сигналів телевізійного й звукового мовлення».
Зміни до законодавства України, ухвалені наприкінці 2004 року, й справді розв’язали руки кабельникам, бо Законом про телекомунікації скасовано державне регулювання цін на послуги операторів кабельного телебачення.
Тому й круглий стіл, влаштований в Антимонопольному комітеті України одразу після повідомлення про підвищення цін на послуги кабельників, був схожий на діалог німого з глухим.
Представники оператора кабельної мережі доводили, що підвищення цін економічно обґрунтоване, бо вони, бачте, аж з 2003 року не змінювалися. Та й Мінекономіки тоді не врахувало, що ціни були розраховані без ПДВ, то ж виходить, кабельники ще тоді оголошували одне, а на думці мали більше на 20 відсотків. «Усе, що зараз відбувається, – лише спроба відновити справедливість розрахунків, зроблених за підсумками 2002 року», – пафосно закінчив свою промову пан Бойко.
До речі, й з кількістю користувачів послугами «Волі» відбуваються дивні метаморфози. 2003 року і до останнього часу в компанії говорили, що їх понад 800 тисяч. Зараз, певне, щоб переконливіше звучало хоча б у стінах Антимонопольного комітету твердження, що успіхи компанії на столичному ринку кабельних операторів – не результат зловживання монопольним становищем, а просто успішна конкуренція.
Голова Антимонопольного комітету Олексій Костусєв, щоправда, не зовсім згодний з цим твердженням. Навпаки, Комітет занепокоєний тим, що скасування державного регулювання цін на ринку кабельних послуг може створити умови для необґрунтованого їх підвищення. Він обіцяє кожен такий випадок розглядати окремо, застосовуючи методику визначення становища оператора на ринку й повноважень АМКУ щодо припинення порушень конкурентного законодавства.
Що ж до соціального захисту малозабезпечених громадян, то ще в лютому «Воля» запропонувала Київській міськдержадміністрації розробити і впровадити механізм адресної грошової допомоги цим верствам населення для компенсації послуг кабельного телебачення. За словами того ж пана Бойка, це питання за дорученням Олександра Омельченка розглядають відповідні управління КМДА. І вони, певне, таки пристануть на цю пропозицію, бо не можна ж і справді позбавити немічних одиноких людей, що пережили воєнне лихоліття, чи не єдиної життєвої радості – телебачення.
А з «Волею» хай все ж спробують розібратися компетентні органи, бо навіть невтаємничений у столиці знає, що це саме вона позбавила киян звичайних будинкових антен, а з ними й права вибору.