Наші предки будували з розумом. А ми?

Ми запитали директора ДКП «Плесо» Миколу Щепця, які норми забудови біля водних об’єктів? Його відповідь не обмежилася висвітленням лише цього питання.

– Зона будівництва чи дозволеного використання землі на водних об’єктах згідно із законодавством – від 25 до 200 метрів, – сказав Микола Степанович. – 25 метрів – для малих річок і ставків площею до трьох гектарів. Для середніх річок і ставків площею понад три гектари – 50 метрів. Для Дніпра та озер – 100 метрів. Часто виникають проблеми: якщо написано, що це – озеро, то охоронна зона має бути 100 метрів. Якщо ставок такої ж площі – може бути 50 метрів. Але це стосується природних об’єктів. В умовах населених пунктів, гадаю, це неправильно. І трактування цього є у першій редакції Водного кодексу 1995 року. Там в останньому абзаці ст.88 сказано: «У населених пунктах межі прибережно-захисних смуг визначаються за умов, які склалися». А  в Земельному кодексі – «згідно з проектами, які можуть бути».

Я думаю так. Якщо, приміром, говорити про правий берег Дніпра, то переконаний, що будувати на цих схилах і під ними – злочин. Злочин з погляду гідрогеології. До того ж на цих схилах жодна відома історична особа нічого ніколи не будувала. Чому? Через територію столиці пролягають два великі розломи з північного заходу на південний схід (один саме на створі Дніпра) і три йдуть з північного сходу на південний захід. Характерно, що наші предки не побудували жодної культової чи громадської споруди на розломах чи, не дай Боже, на місцях їх перетину. Найближче до розлому лише Покровська церква на Подолі. А ми нині, не думаючи, говоримо про те, що збудуємо на глибині 70 метрів торговельно-розважальний центр на Європейській площі, а над ним поставимо башту. Так, це можливо, але треба спочатку знайти відповідь: а як поведуть себе Дніп-ровські схили в разі такого навантаження?

Освоювати береги треба. Але дорогими плавучими житловими будинками, як це практикують в Європі. Хай люди живуть на березі, на воді, в плавучих будинках. Але в жодному разі не забудовувати схили Славутича. Прикрашати береги треба, і що більше такого антуражу з’явиться поблизу Дніпра, то краще. Але – вздовж набережної на воді. І то далеко не скрізь.