Чи можлива революція в Росії?

Втрата Росією вирішального впливу на політичні процеси в Україні є справді історичною подією. Адже останні 400 років влада в Києві завжди залежала від Москви.

Події в Україні небезпечні для російської влади не тільки зовнішньополітичними наслідками. Найбільше, чого боїться нині Путін, переконані західні експерти, – що досвід української революції може бути застосовано на вулицях російських міст. Події в Києві засвідчили, що масштабні акції громадянської непокори  можуть статися й у великій та неоднорідній країні. Досі видавалося, що оскамитова революція можлива лише у Східній Європі – невеликих країнах з відносно однорідним населенням, яке до того ж мало досвід демократії.

Україна і Росія донедавна були дуже близькі за політичною культурою – той самий напівавторитаризм із непідконтрольними президентами (в усякому разі, донедавна в нас було саме так), той самий залежний від виконавчої влади парламент, де, однак, можуть окопатися лідери опозиції, нарешті, та сама соціо-демографічна структура населення – з опозиційною інтелігенцією та великими містами, які можуть стати осередям народного спротиву.

Хоча, через дешеві енергоносії, на ціни яких істотно впливає уряд, російський бізнес є більш залежним від держави. Там теж, як і в Україні, можуть знайтися люди, готові інвестувати у справу революції. Фактично переслідування олігархів, що їх розпочав Путін два роки тому, – це превентивний удар по російському бізнесу, котрий почав виявляти невдоволення тотальною залежністю від влади.

Єдиний стримуючий чинник в Росії, – чеченська проблема. Саме існування тут внутрішнього ворога гуртує значну частину росіян навколо свого президента.

Однак про те, що експорт української революції в Росію може бути не лише теорією, свідчить і присутність росіян у наметових містечках під час Помаранчевої революції. Вивчали досвід громадянського спротиву.