А вже весна, а вже красна
У народі кажуть, що на Благовіщення навіть птиця гнізда не в’є. А селяни можуть додати, що хоч якою б ранньою була весна, а садити городину, сіяти ярі культури краще все ж після Благовіщення. Бо наші предки вважали, що саме на Благовіщення земля-мати розкривається для сівби в неї насіння. На це її сам Бог благословляє, благовістить, що буде врожай. Разом із землею благовіститься вся природа для розпускання, цвітіння, запліднення.
Християни вважають, що саме 7 квітня архангел Гавриїл сповістив Діву Марію про те, що вона народить Сина Божого – Ісуса Христа. І справді, рівно через дев’ять місяців – 7 січня – святкується Різдво Христове.
Городники вважали Благовіщення доброю порою для висівання розсади капусти, але несприятливою для приплоду тварин. Говорили: «З благовісного теляти чи ягняти, добра не ждати». Те ж саме стосувалося й «благовіщенського яйця», яке, здебільшого, викидали у водойму.
Незважаючи на масові обрядодії на природі, у гості цього дня намагалися не ходити й, особливо, не впускати до свого обійстя чужих жінок та дівчат. Бо це вважалося поганою прикметою. Членам же родини годилося бути цього свята вдома.
Певні благовіщенські табу були пов’язані з вірою в те, що цього дня активізуються темні сили, відьми та відьмаки. Тому господині проводили певні ритуали із захисту оселі й домашніх тварин (обкурювали димом, намазували єлеєм хрестики, посипали маком-самосієм, нічого не позичали (особливо вогню) навіть близьким сусідам).
7 квітня примічали погоду: вранці ясно – добре збіжжя вродить, туман – повінь, морозець – добрі огірки, сніг – неврожайне літо. А загалом казали: «Яке Благовіщення, такий і Великдень».
Наступного після Благовіщення дня – 8 квітня – відзначають Благовісника, архангела Гавриїла. У народі його називають володарем блискавок і вшановують (поряд із володарем грому – Іллею) «щоб хати й посівів не спалили». Вважалося, що з цієї пори грім і блискавка прокидаються від зимової сплячки, а тому, зачувши очікувані природні явища, люди трималися за голову («для здоров’я») чи гроші («на багатство»). Перші грім і блискавку пов’язували з передачею небесних ключів від Бога Гаврилові, а той небо відмикає, щоб землю напувало. Казали також, що грім і блискавка землю будять, а козаки додавали, що це Юрій і Гаврило в нечисту силу з гармати стріляють. Від Благовісника починали сіяти ярові культури – пшеницю, ячмінь, овес.