На НТН судовий сюжет
Телеканал НТН вважає, що зазіхання на його ліцензію мають характер політичного замовлення. «Якби ця справа була господарською, ми вже давно б її виграли. Генпрокуратура тисне на суд», – заявляє генеральний директор каналу Олександр Ільяшенко.
Епопея зі змінами до ліцензії НТН почалася рік тому, коли керівництво каналу вирішило розширювати мережу мовлення. Якщо не вдаватися в тонни паперових подробиць, то, за версією Олександра Ільяшенка, суть проблеми така: НТН здійснив усі необхідні процедури та вніс усі платежі, а Нацрада з питань телебачення та радіомовлення відмовляється видати ліцензію зі змінами. Без цього канал може вести мовлення тільки в Києві та області. Нацрада наголошує на тому, що НТН має пройти повторне ліцензування та взяти участь у конкурсі. Усі судові інстанції виносили рішення на користь телеканалу, однак, за словами Олександра Ільяшенка, Нацрада їх ігнорувала.
Дев’ятого лютого ц.р. Генпрокуратура звернулася до Київського апеляційного господарського суду, оскільки НТН нібито не сплатив ліцензійного збору. Олександр Ільяшенко неодноразово наголошував на тому, що це твердження не відповідає дійсності. Крім того, він зазначив, що Генпрокуратура внесла касаційне подання після законного терміну оскарження. У зв’язку з цими подіями, Вищий господарський суд нині розглядає справу за поданням НТН. Ільяшенко нагадав, що в листопаді минулого року цей суд виніс рішення на користь телеканалу ТЕТ в аналогічній справі.
Причину конфлікту керівництво НТН вбачає в тому, що засновником каналу є товариство «Східінвестпром», «прописане» в Донецьку. Олександр Ільяшенко запевнив, що це жодним чином не впливає на редакційну політику. Щоправда, прізвища власників каналу гендиректор назвати не зміг. Мовляв, це його не цікавить.
На підтримку виступив нардеп Володимир Сівкович, який заявив, що події довкола НТН спричинені державним тиском і непрозорою роботою Нацради з питань телебачення і радіомовлення. На закиди, що завдяки йому свого часу ледве не закрили «5 канал», нардеп відповів: «Я подавав до суду як громадянин. Я – не держава». Натомість Нестор Шуфрич із Тарасом Чорноволом доводили, що Віктор Ющенко впевно оволодіває прийомами кучмізму. Тарас В’ячеславович заявив, що під час виборів штаб Віктора Януковича не мав прямої співпраці з НТН, а деякі матеріали цього каналу навіть здавалися йому проющенківськими.
БЮТівець Андрій Шкіль у незвичній для нього ролі представника влади також визнав ситуацію з НТН проблематичною. Однак він упевнений, що незабаром її буде розв’язано, як це буває в демократичних суспільствах. Парламентарій згоден, що позитивні перетворення відбуваються повільно, але саме такий ритм, на його думку, може витримати країна. Соціаліст Іван Бокий виступив у ролі арбітра. Він підтримав Шкіля у твердженні, що все не робиться одномоментно, оскільки в кожному з нас укорінилася мораль попередніх 13 років. Він запевнив, що СПУ виступатиме проти утисків НТН, однак закликав не звинувачувати владу в цілому: «Це була революція гідності, в якій переміг народ. І не треба зводити все до 1-3 осіб».
…Конфліктів було б значно менше, якби всі займалися своєю справою. Журналіст – подавав об’єктивні новини, менеджер – керував і заробляв гроші, суддя – знав закони і судив за ними.
На колишній склад Нацради з питань телебачення і радіомовлення й раніше було багато нарікань. Тож якщо вона й працювала в «каламутній водичці» за попередньої влади, то справедливо було б не вибірково переглядати її рішення, а заново відкрито, чесно і справедливо провести відповідні конкурси для всіх ТРК. Не слід, як колись, ділити телевізійників на своїх і чужих.