Сенсація в Києві

Двадцятий ігровий день претендує на статус найбільш несподіваного. Чемпіон оступився в рідних стінах, аутсайдер обіграв у гостях одного з фаворитів сезону. Загострилася ситуація внизу турнірної таблиці. Натомість володар титулу найсильнішого знову відстав од лідера.

«Динамо» не знало гіркоти поразки впродовж вісімнадцяти турів. А «Шахтар» виграв сьому зустріч поспіль. Відтак за втраченими очками кияни поступаються головним конкурентам уже шістьома пунктами. Хоча обидві команди в другому колі малопереконливі. Схоже, на їхніх діях позначилися вимушений форсаж ігрової готовності та психологічна криза, спричинена єврокубковим фіаско й нездоровою атмосферою в колективах. Однак гірникам поталанило більше: «Кривбас» сьогоднішнього зразка спроможний чинити відчайдушний опір лише до пропущеного голу. Бєлик забив – і криворізький захист розвалився, наче піщаний замок. А в «Динамо», де тренер і гравці ніяк не можуть порозумітися, що й зумовлює постійні перестановки в основному складі, так і не знайшлося моральних сил, аби мобілізувати додаткові резерви в критичний момент протистояння з організованим, але не вельми вишколеним аутсайдером. І відчуття ситуації тренерам також забракло: щойно Шацьких відновив рівновагу в рахунку і перевага господарів у швидкості стала вражаючою, Сабо випустив на поле тихохідного Белькевича, який звично пригальмував атаки команди, надавши суперникові час і можливості для періодичного перегрупування тактичних сил…
А от сила пристоличного «Борисфена», названого відкриттям весняного турнірного циклу, саме в швидкості: бориспільці, можливо, найефективніше в лізі здійснюють перехід од однієї ігрової фази до другої. Фахівці пояснюють цей феномен умілим використанням зонної системи в обороні та чітким груповим маневром, що базується на синхронності взаємодії футболістів. Дивовижна річ: Олег Блохін і Йожеф Сабо майже в один голос заявили, що не готові запровадити гру в лінію, бо не мають у своєму розпорядженні гравців відповідного класу. Зате провінційний «Борисфен», який ніколи не міг похвалитися футболістами найвищого рівня, захищається в зонах уже шість років і навіть за найскрутніших турнірних часів не мав катастрофічних показників у графі «пропущені м’ячі». Та й розгортати наступ за «лінійної» системи, як засвідчує практика й міжнародного футболу, значно ефективніше, ніж за поширеної в нас ігрової схеми з ліберо або «чистильником», коли виникають істотні розриви між тактичними ланками команди. І щойно в «Борисфені», нарешті, з’явився форвард-дриблер, успіхи провінційного колективу в атаці набули не тільки задекларованих, а й цілком реальних ознак: упродовж усього першого кола бориспільці забили шість м’ячів. І стільки ж – у чотирьох матчах другого кола. Що й дало змогу футбольному флагманові Київщини вперше після п’ятого туру залишити групу безпосередніх аутсайдерів.