У черзі до Шенгену
Якщо хтось із українців мріє побачити Європу, то без спеціальної печатки у паспорті, яку рівно двадцять років тому назвали Шенгенською візою, нині це зробити неможливо. 1985 року Франція, Німеччина та країни Бенілюксу підписали в прикордонному люксембурзькому містечку Шенген документ, що передбачав можливість подорожувати з однієї країни до іншої без контролю на кордоні.
Остаточно прикордонні бар’єри в країнах старої демократії впали, коли до них приєдналися 12 із нинішніх 25 держав Європейського союзу. Останні десять нових членів ЄС, котрі лише рік тому вступили до організації, мають теж невдовзі стати «шенгенськими». Тоді шлях від колись нам рідної за радянськими паспортами Риги до Ліссабона стане значно коротшим, ніж до Києва, адже, скажімо, латвійцю, який прямує до далекої Португлії, жодного разу не доведеться показувати свій паспорт. А от подорожуючи до Києва, це потрібно буде зробити щонайменше 5-6 разів.
Однак і тут не все так просто. Адже, приміром, поляки вже пообіцяли, що скасують пропускні пункти на кордонах так швидко, як тільки зможуть. Утім, це буде залежати насамперед від того, як швидко їм удасться укріпити інший кордон – той, що став зовнішньою межею ЄС. Цього вимагає Брюссель, хоча там і усвідомлюють, що нелегке завдання ляже на плечі передусім самих держав-новачків.
Отже, існує реальна можливість того, що за кілька років на західних кордонах України постане не менша залізна завіса, ніж та, яка реально існувала за радянських часів. Причому такої думки й чимало євродепутатів. Зокрема німець Ганс-Ґерт Петтерінґ переконаний, що в жодному разі нині не можна залишати, наприклад, Польщу на самоті в такій справі, як гарантування безпеки на кордоні з Україною, чи Румунію в облаштуванні кордонів із Молдовою. Тут має бути Європейська поліція та загони прикордонників, спеціалізовані ділянки (невже знову колючий дріт? – Авт.), де поліція та певні органи безпеки могли один в одного чогось учитися.
Ще одна проблема – захист морського кордону ЄС. Точаться суперечки й з приводу іншої ініціативи Європейської комісії. А саме: держави-члени ЄС поки що не дали згоди на запровадження єдиної комп’ютерної системи, що відстежувала б, де і коли власник шенгенської візи перетнув кордон ЄС. Чиновники у Брюсселі аргументують свою позицію тим, що Шенгенська угода надала більше можливостей не лише пересічним громадянам, а й подекуди злочинцям. Водночас робота поліції нині, як і раніше, обмежена кордонами.
Проте, якщо одних європейців від нелегальних мігрантів оберігає віза, то інших (Британія, Ірландія) захистила сама природа, відгородивши їх від найбільшого головного болю Європи морем.