За здорове почуття гумору

Перше квітня – воно  і в нас прикольне. Тобто не лише в Одесі. Пора перефарбувати цей аркуш календаря в червоний колір і запровадити цього дня державне свято здорового способу життя.

Але поки  то буде, дамо слово людям, багатим на першоквітневі спогади і просто на почуття гумору.

Ігор СТРАТІЙ, поет-пісняр, редактор музично-розважальної програми «Від суботи до суботи» Без гумору – як без води: ані туди, ані сюди. Бо хто б, скажіть, взяв мене просто «з вулиці» на радіо, якби не було 1 квітня 1983 року. Думав собі попервах – жарт, але ж ні: ось уже майже 25 років, осідлавши того пам’ятного дня радіохвилю, завзято пливу безмежним океаном національного ефіру. Одного разу, щоправда, ледь не втопився, і це вже, завважте, будучи навченим на чужому досвіді «пловцем». Мабуть, таки підвела деяка самовпевненість, бо, не переймаючись особливо зайвими думками, прокрутив у своїй «всесвітньовідомій передачі» одну невеличку гумореску Миколи Чепіля. Просту й безхитрісну на перший погляд, та тільки, як виявилося згодом, – не для нашого генерального спонсора. Я ж про це спонсорство, якщо чесно, навіть і не здогадувався, бо преміальних до нас зазвичай доходить не більше, ніж торішнього снігу. У гуморесці йшлося про мужика, який, вживаючи для профілактики  угорські «краплі Береша», поступово скотився до банальної української сивухи. Не беруся судити,  що сталося з цим бідолагою далі, але в порівнянні зі мною він точно райський щасливчик. Бо такого скандального гармидеру з трагікомічним фіналом (зобов’язали мене відвойовувати спантеличених передачею клієнтів «Береш-Віти» на власному життєвому прикладі!) вам навіть важко уявити. Сказати по правді,  до цих пір, коли проходжу повз аптеку, мороз іде по шкірі. Єдина втіха: надворі – знов 1 квітня, тобто чергова річниця моїх радіоперипетій. Це свято за звичною для мене вже нормою я обов’язково відзначу культпоходом на фестиваль «Вишневі усмішки» до Палацу культури «Україна». Куди і вас всіх запрошую, до речі!

Владлена ЛИТОВЧЕНКО, «Міс Україна-95», президент агентства «Karin».

Не секрет, що з віком жінки все більше покладаються на косметику, а чоловіки – на здорове почуття гумору. А от 1 квітня під невідпорним натиском її величності усмішки відбувається ніби загальне вирівнювання сімейних функцій і обов’язків. Отож хотілося б у цей веселий день наповнити наші келихи за нерозривний шлюбний союз дотепного чоловічого гумору й чарівної жіночої усмішки!

Клим ЧУРЮМОВ, професор Київського національного університету ім. Т.Шевченка

У мене, на жаль, повідомлення не дуже веселе. Щойно ось одержав факс із Грінвича. Виявляється, Вища астрономічна рада прийняла рішення замість григоріанського календаря запровадити тепер усюди так званий «лохіанський» (видно, на честь місцевої суперзірки – лох-несського чудовиська). У відповідності з ним надалі в лютому вже щорічно буде по 29 днів. А от 1 квітня – лише у високосні роки. Вчене товариство  аргументувало свій радикальний крок  тим, що в результаті численних розиграшів, влаштовуваних саме у цей день, різко підвищується ймовірність виходу з ладу глобальної комп’ютерної мережі. А це, в свою чергу, загрожує катастрофічними і абсолютно непередбаченими наслідками.