Як Дашці зуба рвали

Поширений стереотип, що в собаки усе заживає швидко й безболісно, мабуть, не дуже стосується зманіжених, звиклих до «тепличних» умов хатніх улюбленців. Та й вік бере своє. Коли наша Дашка – на той час 12-річна колі – раптом втратила апетит, ми далеко не одразу занепокоїлися: мало там що… Навіть незвична вайлуватість і сухий ніс по-справжньому не насторожили. Аж ось помітили на «щоках» тварини набряки, а досвідченіша родичка впевнено поставила діагноз: флегмона. Ситуація вималювалась досить чітко: треба везти Дашку до ветлікарні на вулиці Кіквідзе і щось робити. Що – ми не знали. Адже те, що в народі називають флюсом, зовсім не обов’язково означає подальше видалення хворого зуба. Це в людей. А в собак, виявляється, лікувати зуби – розкіш. В усякому разі для таких, як наша Дашка. Цілком можливо, улюблений мопсик відомої естрадної зірки чи народного депутата нової хвилі удостоївся б іншої долі. Не здивуюся, вичитавши на сторінках світської хроніки інформацію, що Палканові, якого вигулюють де-небудь на Липках чи «Царському селі», поставлено порцеляновий протез замість ікла.

Отже, ми із зятем повезли Дашку до лікарні. Побіжно оглянувши «пацієнтку», печерський Айболить виніс вердикт: готувати її до видалення зуба, тобто довести до стану повного наркозу. І тут з’ясувалося, що попри похилий як для собаки вік, Дашка зовсім не чутлива до цього наркозу. Укол кололи за уколом, а вона все не засинала. Коли ж нарешті вдалося її усипити, і операція розпочалася, ми переконалися, що старання ветлікаря зі шприцем були виправданими. Адже корінний зуб собаки, даруйте за каламбур, докорінно відрізняється від людського. Творець дарував його тварині для роздріблення кісток. Тож інакше, ніж розпилявши навпіл, видалити зуб було неможливо. А тепер уявіть, чи витримала б таке Дашка без повного наркозу. Та вона й крізь сон добряче ворушилася – ми із зятем ледь її тримали.

Неприємна це, треба сказати, була процедура. Щоправда, Дашка досить швидко вийшла з наркозу, а, знову-таки маючи людський досвід, я побоювався, що цей процес буде тривалим і болісним. Ні, все, слава Богу, обійшлося. З повагою і вдячністю ми подивилися й на хірурга-ветеринара: не легко йому випадає.

Флегмона у нашої улюблениці швидко зійшла і Дашка ще довго жила, поки не настав її час. Що вдієш, вік у собак недовгий…