…Щоб жити Шевченком

На церемонію нагородження переможців фестивалю-конкурсу «Шевченко в моєму серці» я йшла, як на черговий «датський» урочисто-парадний захід, наперед вгадуючи його нехитрий сценарій. Але після двох годин, проведених у Будинку вчителя, зрозуміла: Шевченко був і буде невичерпним джерелом натхненності і звеличення духу для всіх поколінь українців.

Всеукраїнський фестиваль дітей та молоді «Шевченко в моєму серці» присвячений 190-річчю з дня народження Кобзаря. Започаткували його торік «Шевченківський фонд-ХХІ століття» та Всеукраїнське товариство «Просвіта» ім. Шевченка.

У програмі цьогорічного, другого, фестивалю було проведення семи творчих конкурсів: літературного, художнього, народного та прикладного мистецтва, музичного, театрального, читців та істориків-краєзнавців.

«Щоб жити Шевченком, треба знати широкий світ його творчості. Щоб зрозуміти його ранні твори, треба знати традиції нашого народу. Щоб зрозуміти його історичні поеми, треба знати історію України...» – сказав, оцінюючи роботу конкурсантів, один із членів журі Іван Дзюба.

Конкурсанти довели, що знають і те, й інше. Особливо це відчувалося під час виступів молодшої групи учасників фестивалю. У їхніх співах та читанні було стільки пристрасті, натхнення, відкритості, віри  і навіть якоїсь відчайдушності, що не виникало ні найменшого сумніву в тому, що Шевченко справді в їхньому серці.

Просто зачарувала, заворожила і зажурила усіх присутніх своїм ангельським співом 10-річна Маринка Старащук із Житомирщини. Це тендітне русяве дівчатко було настільки зворушливим, що мені здалося, ніби нічого прекраснішого я в житті не чула. Також запам’ятався виступ 11-річного Данила Мельника, який з надзвичайною серйозністю та самовідданістю виконував тужливі пісні, акомпануючи собі на бандурі.

Приємно здивувало те, що переважна більшість переможців конкурсу –  жителі Одещини, Харківщини, Донеччини, Сумщини, Луганщини, Дніпропетровщини, Запоріжжя. Саме тих областей України, в яких, вважається, національне замулене в зросійщеній свідомості. Та юні шевченколюби довели, що це не так!