«Венеція» там, де не чищені зливостоки

Щоразу, як одна пора року змінює іншу, до комунальних служб у мешканців міста виникає безліч запитань. Зокрема щодо небезпеки підтоплень. Тож ми поцікавилися у компетентного «наглядача» за Дніпром, директора ДКП «Плесо» Миколи ЩепцЯ, чи готове місто до весняного повноводдя.

– Так, готове, – впевнено заявив Микола Степанович. – Снігу підсипало лише у другій половині зими. Тому «запаси» його не були критичними. Відтак і повені не будуть загрозливими. Однак відповідні міські служби готові й до великої води. Території, які зазвичай зазнають підтоплення, незначні і переважно не заселені. У разі крайньої необхідності люди можуть бути відселені з деяких територій, розташованих на заплаві Дніпра. У першу чергу це Осокорки, Нижні Бортничі, можливо, Погреби і північна частина села Троєщина.

– Якщо повінь почне розмивати острови на Дніпрі, то чи будуть плесівці поповнювати ці території піском, як було торік?

– На острови ми не підсипали пісок і не будемо цього робити, бо невдячна то справа працювати за природу. А от зони відпочинку і пляжі справді потребують постійного догляду і подекуди підсипання піску незалежно від рівня весняної повені. Торік вона таки нашкодила пляжам, особливо у зоні магістрального проходження води в Дніпрі. А на пляжі, що у затоках, нанесло піску з інших територій. У такий спосіб досягається природний баланс.

– А в разі потреби тимчасового відселення людей, хто цим займатиметься?

– У кожному районі створено спеціальні штаби, розроблені програми їхніх дій в нештатних ситуаціях і затверджені постійно діючою комісією з надзвичайних ситуацій КМДА.

– Як часто Києву дошкуляють справді руйнівні повені?

– Якщо говорити про минуле століття, то Київ зазнав великих збитків від двох повеней: 1931 та 1970 років. Обидві були настільки потужні, що першу зарахували до таких, що трапляються один раз на 100 років, а другу – один раз на 300 років. Якщо говорити про рівень великої води, то, наприклад, 1931 року на вулиці Межигірській, що на Подолі, плавали на човнах. Але після створення каскаду водосховищ на Дніпрі, які нівелюють рівень води під час весняних повеней, такого вже не може статися. Тому 1970 року, коли повінь була набагато потужнішою, Поділ не було затоплено. Але дачі тоді «плавали»… Цього року рівень води не перевищуватиме 95-ї відмітки, а це означає, що навіть не всі острови Дніпра будуть затоплені.

– Якими ще методами убезпечується місто від повноводдя?

– Існує система технічного захисту: дамби і три готових до роботи насосних станцій. Торік жодна дачна ділянка на Русанівських садах не була підтоплена завдяки посиленій і вчасній роботі насосної станції на захисній системі «Русанівська». А от система захисту на Осокорках менш ефективна. Тамтешня насосна станція ефективно працює, коли більш-менш низький рівень води, а коли високий, вона не справляється.

– Чи впорається зливова каналізація з потоком талої води в місті?

– Програмою весняного двомісячника з благоустрою міста передбачено прочистити зливоприймачі, які на асфальті наших вулиць і дворів прикривають  решітки. Через них тала вода потрапляє до річок Либідь, Сирець, Дарницького та Північно-Дарницького меліоканалів тощо. Минулого тижня, коли сніг активно танув, на вулицях міста було сухо. А це означає, що системи водовідведення працюють справно.