Юлія Тимошенко: «Починаємо сильний поступ»
376 парламентаріїв проголосували за зміни до Держбюджету-2005. Навіть комуністи. Попри шалену критику до останньої хвилини обговорення його положень, «ленінці» не ризикнули за рік до парламентських виборів не підтримати бодай підвищення пенсій своєму традиційному електорату, окрім трьох обранців. Лише «Регіони України» не натиснули кнопки «за».
– Моїм емоціям немає межі, – не приховувала радості прем’єр-міністр. – Це не лише перемога уряду. Народжується президентсько-парламентсько-урядова команда, яка працюватиме на благо кожної людини в Україні. Ми ще раз побачили, що політики здатні підніматися над своїми вузькопартійними чи приватно-комерційними інтересами. Баланс бюджету – це, звісно, важливо, але ще важливіше – баланс у суспільстві. Якщо й надалі так працюватимемо, то в України – колосальне майбутнє. Я вдячна лідерам фракцій, усім депутатам, спікеру за те, що всі вони надзвичайно ефективно спрацювали. Із свого боку зроблю все, щоб у нас в Україні не було нічого, що роз’єднує сили, які готові служити людям і державі. Хочу, аби щомісяця українці відчували результат нашої діяльності, а день ухвалення бюджету став днем відліку відродження авторитету влади, усіх її гілок. Зараз ми крок за кроком починаємо дуже сильний і ефективний спільний поступ.
Усі тривоги і спекуляції (мовляв, зупиняться заводи) – даремні. Я вам гарантую: не тільки не зупиняться, а й нормально працюватимуть. Лише трохи поділяться з пенсіонерами, лікарями, учителями, дітьми. Не бійтеся: як прем’єр-міністр я ніколи в житті не працюватиму хоча б проти одного підприємства. Гадаю, що ми ніде не перебрали, а пройшли як по лезу бритви. Уряд постійно тримає руку на пульсі: немає ніякої втоми, жодного розслаблення. Надалі робитимемо все, аби дати тим підприємствам, що дійсно потребують допомоги, не такі собі огульні пільги, а конкретні дотації, субвенції. Після того, як обрахуємо, чи справді потрібні там дотації. Коли ж підприємство має чималі прибутки, то навіщо йому ще й бюджетні гроші? Нашим виробникам боятися нема чого. Потрібно готуватися до справжньої конкуренції, а не до створення таких штучних рожевих умов, які не дають їм стати на ноги. Що жорсткіше працюють підприємства в економіці, то міцніші вони будуть. А кожен протекціонізм робить їх слабкими.
Ще одна наша принципова позиція: ми не підемо на ринок запозичень і не збільшуватимемо державний борг. З усім упораємося своїми силами. Це стосується й інфляції. Нинішнє зростання цін – наслідок виборчої кампанії, коли наприкінці року старою владою було проведено колосальну грошову несанкціоновану емісію непідкріпленої гривні. Ми з цим упораємося десь за місяць-два.