25 березня 2005 року, п'ятниця №53 (17464) останнiй номер RSS
Головна КИЇВ УКРАЇНА ПОДРОБИЦІ ПАМ’ЯТЬ ГІСТЬ "ЯСК" СПОРТ

 ПОДРОБИЦІ
25.03.2005

Чи вистачить кисню на всіх?
До кінця століття планету населятимуть близько 50 млрд. осіб

Людство завжди цікавилося тим, що чекає на нього в майбутньому. На жаль чи на щастя, машину часу ще не винайшли. Тож люди у своєму прагненні зазирнути в майбутнє вдаються до традиційних засобів: ворожать на картах, тлумачать сни й роблять прогнози за зорями.

Вчених також інтригує майбутнє. Щоправда, використовують вони для прогнозів наукові знання, зокрема, логіку й математичні розрахунки. Але, за словами завідувача відділу термодинаміки геосфер Інституту геохімії навколишнього середовища НАН України, члена-кореспондента НАН України, професора Рудольфа Бєлєвцева, точно спрогнозувати майбутнє, скажімо, на сто років уперед, усе ж не можна.

Нас багато, а Земля одна


За оцінками різних дослідників, населення нашої планети щороку збільшується на два відсотки. У середньому за 33-35 років кількість землян подвоюється. Наприклад, 1900 року на Землі жило 1,6 мільярда осіб, 2000-го –  6,5 мільярда, а нині – близько семи мільярдів.

Рудольф Бєлєвцев підрахував, що до кінця нинішнього століття нашу блакитну планету топтатимуть близько 50 мільярдів осіб. Постає питання: чи вистачить усім місця під сонцем?

– Звичайно, – каже Рудольф Якович, – треба враховувати й чинники старіння та вимирання. Але сучасна  медицина робить справжні дива і здатна подовжити вік людини. А дехто вважає, що в майбутньому земляни контролюватимуть народжуваність. Приміром, у Китаї останні тридцять років уже намагаються стримувати цей процес. Тим часом в Індії, де таких обмежень немає, нещодавно кількість жителів перевищила один мільярд і щороку зростає на два з лишком відсотка. Ще швидше примножується населення країн арабського світу, Африки й Латинської Америки.

Звісно, що більше ставатиме людей, то більшою буде потреба в їжі. Але врожайність має певну межу, а самих площ для вирощування, скажімо, тих же злакових культур не вистачає.

Тож частка харчів, що припадатиме на душу населення, постійно скорочуватиметься, кількість голодуючих зростатиме. І це ще не все.

– Відомо, що в атмосфері Землі вміст кисню становить 21 відсоток, – розповідає Рудольф Бєлєвцев. – Чому саме стільки, вчені й досі не можуть пояснити. Але що найцікавіше, цей показник якимось чином залишається постійним. І це тоді, як людство, вирубуючи ліси, видобуваючи і використовуючи дедалі більше вугілля, нафти та газу, спалює нині понад 50 мільярдів тонн кисню щороку. Якщо не пригальмувати цей процес, то наприкінці 2100 року кисню буде на один відсоток менше. А це вже тривожний знак, бо ж, коли кисню в повітрі менше, ніж п’ятнадцять відсотків, людина починає задихатися.

Звідки вітер дме?

– Нестачу кисню в атмосфері відновлюють рослини, – каже Рудольф Якович. – Проте нині ця нестача стала у 100-300 разів більшою за природну. У наслідку деякі тропічні ліси вже гниють, бо поглинають кисню більше, ніж виділяють.

Є альтернативна гіпотеза утворення вільного кисню. Згідно з нею, це відбувається під час спалаху блискавки. І що більше ми спалюватимемо кисню, то частішими будуть на планеті грози. За статистикою, щосекунди спалахують сто блискавок і одночасно по всій земній кулі, а особливо у тропіках, відбуваються дві тисячі гроз. А це дуже потужний викид енергії. Наприклад, США щороку потерпає від тисячі торнадо, які супроводжують грози. Такі урагани, коли вітер дме зі швидкістю понад 35 метрів за секунду, там – звичне явище. Але нині сильні вітри добралися й до Європи. Так, у Англії за рік уже відбувається до 30 таких буревіїв. Зафіксовано ураганні вітри у Швейцарії та Франції. Доходять вони й до України. Можливо, за допомоги вітрів і гроз планета намагається збалансувати свої біо- та атмосферну оболонки.

Шукаємо альтернативу

Нині вчені сушать голови над тим, як запобігти  екологічній катастрофі. Щоправда, на відміну від західних колег, українські науковці працюють над цим практично на голому ентузіазмі.

– В Україні науку фінансують у десять разів менше, ніж за кордоном, – каже Рудольф Бєлєвцев. – Проте й у нас є багато високотехнологічних розробок із біотехнології, нанотехнології, матеріалознавства, ядерної фізики та енергетики, геохімії навколишнього середовища, кліматології, космохімії, які б стали в пригоді вітчизняній економіці.  Інше питання – вони не цікавлять ані нашу владу, яка мала б підтримувати науку, ані підприємців, які думають тільки про швидкі гроші, а не про розширення та відновлення виробництва.

Попри це українські вчені продовжують працювати.

– Приміром, нині для автомобільного транспорту одним із найперспективніших джерел енергії є вільний водень, – веде далі Рудольф Бєлєвцев. – У Західній Європі фірма «БМВ» прискореними темпами розробляє автомобілі, що їздять на водню. Він менш енергетичний за традиційне паливо, але під час його згоряння не утворюється жодних шкідливих викидів – тільки чиста вода. Нині наш інститут разом із харківськими плазмофізиками розробляє технологію видобутку вільного водню, наприклад,  із метану й води.

Сподіватимемося, що вчені досягнуть успіху. Адже це допоможе людству зробити ще один крок до розв’язання низки створених ним же екологічних проблем.

Олена Олександрівна Цибенко


25.03.2005   Засніжені вершини перемог. Головне – не результат




Статтi


Номери газети


Вакансiї


Контакти


Питання






© Вільна група "Як справи - Київ".

У разi використання матерiалiв сайту,
посилання на "Як справи - Київ" обов'язкове.