«Глибоко стурбовані батько й мати розшукують сина, – голос диктора телевізійної «Служби розшуку дітей» звучав тривожно, – юнака вісімнадцяти років з села… району… області, який ще торік влітку поїхав до Києва на заробітки. З того часу від нього – ні звістки…»У кінці червня того ж року у свої вісімнадцять, залишивши наше невеличке, на 99 відсотків безробітне і на всі 100 безперспективне селище, у пошуках тої ж копійки та кращої долі різноробочим на будови Києва поїхав мій син. Повідомлення про...