Конкурс без скандалу – уже скандал

Саме таке враження складається, якщо простежити історію конкурсів Венеціанського бієнале. Усі три попередні рази на бієнале Україна поставала зі скандалами. Гучні провали попередніх конкурсів і великі витрати на їх організацію змусили попередню владу відмовитися від участі нашої країни в цьогорічному фестивалі (відбудеться у червні-листопаді). Тим паче, що кожного року точилася жорстка боротьба між мистецькими елітами.

Однак нова влада попросила організаторів фестивалю дозволити участь України вже тоді, коли закінчили приймати заявки. Зважаючи на «бонуси», які Україна заробила під час Помаранчевої революції, для неї зробили виняток.

Але тут починається незрозуміле. Міністерство культури призначає журі, яке проводить аж три голосування. І зрештою ухвалює досить сумнівне рішення – доопрацювати два різні проекти, представлені молодими художниками із проекту Р.Е.П. (Революційний Експериментальний Простір) та об’єднаної групи А.Бокотея (проект «Провісники»). Чи згодні автори на таке поєднання? А в них про це не запитали. Авторське право просто зігнорували. Та й чому проект-переможець, представлений групою Р.Е.П., слід доопрацьовувати, якщо він уже переміг? Мабуть, тому, що в журі дивна логіка, а точніше – її відсутність.

Інакше кажучи, запитань значно більше, аніж відповідей на них. Тому не дивно, що організована групою Р.Е.П. прес-конференція перетворилася на палку дискусію між молодими художниками, чиновниками від Міністерства культури та мистецтвознавцями.

Директор Центру сучасного мистецтва Юрій Онух запропонував: «Найкращий вихід – відмовитися від участі в бієнале».

Розрубати (а не розв’язати) один із гордієвих вузлів нашої культури здатне саме Міністерство культури і мистецтв, прийнявши вже найближчими днями адміністративне рішення стосовно переможця. Несправедливо? Так, але цілком логічно, оскільки таким чином Міністерство культури візьме на себе відповідальність за ту скандальну ситуацію, яку саме й створило.