Яблука від Єви

Він створив оригінальну стилістику образотворення. У його творах дивовижно поєднуються полярності традиціоналіста й новатора, реаліста й модерніста. Мова – про художника Івана Марчука, виставку творів якого розгорнули в Галерії мистецтв Києво-Могилянської академії.

Художник паралельно працює над кількома циклами картин, над деякими із них («Голос моєї душі», «Кольорові прелюдії», «Нові експресії», «Пейзажі», «Біла планета») – протягом кількох десятиліть. «Назви деяким картинам давали через двадцять років, – зізнається Марчук. – Причина банальна: у СРСР мої роботи не виставляли».
Щодо назв, то вони й поетичні, й «прозові»: «А лісом тіні блукали», «Весна вже в дорозі», «Я дорогою тою ішов», «А десь високо місяць пливе», «Котилося сонце яром», «Стелилися тіні на дорозі», «А кругом весна буяє».

На виставці є й сільська тематика – картини «А це у нашому селі», «Затишок на хуторі», «Ця оселя відкрита для вас», «Зимова дорога».

Багатьом сподобалася робота «І сонце явилось нам». Як сказала відвідувачка виставки, фінансист Людмила Бігун, ця картина наче гіпнотизує. Інше полотно, що привернуло увагу не лише Людмили, – «Єва». Тут Єва в двох іпостасях – натуралістично зображене тіло і трохи дивна анатомія душі. Дуалізм проявляється навіть у яблуках – один плід Єва тримає в руці, а інший – лежить поряд (очевидно, для Адама).