Прогнозоване марнотратство

Черговий європровал «Шахтаря»

АЗ-67 (Алкмаар, Нідерланди) – «ШАХТАР» (Донецьк, Україна) – 2:1 (ван Гален, 9, Мердінк, 65 – Елано, 67). Тіммер, Кромкамп, Матейсен, Опдам, де Клер, Ландзаат, Лінденберг, ван Гален (Сектіуй, 76), Перес (Рамзі, 85), Нелісс (Гусегемс, 76), Мердінк, тренер Адріансе – Лаштувка, Матузалем, Агахова, Левандовський, Рац, Срна (Кулаков, 61), Хюбшман, Баркауан, Дуляй (Жадсон, 59), Бєлик (Воробей, 72), Елано, тренер Луческу. Арбітр Батишта (Португалія). Перший матч – 3:1.

Дива, про можливість якого постійно нагадував донецький телекоментатор, не сталося: «Шахтар», програвши і в Нідерландах, безславно вибув з єврокубкових перегонів. Одверто кажучи, публічні балачки про реальність реваншу гірників у Алкмаарі виявилися стереотипною спробою заспокоїти уболівальників – і нічим іншим. Адже насправді команда Мирчі Луческу, зоставивши з різних причин удома ледь не половину бойового складу, вийшла на повторний матч приреченою й хіба що для того, щоб відбути формальну повинність. Це простежувалося не лише в діях футболістів, а й «читалося» в їхніх очах і на обличчях. А тому й більш-менш рівна гра зав’язалася на полі вже після того, як господарі подвоїли свою домашню перевагу. І заслуги українського віце-чемпіона в цьому було щонайменше: А3-67, остаточно визначившись з долею двобою, збавив оберти, тримаючи в думках чергове національне випробування, що має відбутися наступного вікенда… «Шахтар» знову провалився на міжнародній арені, обірвавши турнірний шлях на солідній відстані від омріяної вершини. Однак нинішня осічка, попри очевидну буденність явища як такого, виявилася найдошкульнішою для господарів клубу. Бодай тому, що його представницьку команду, за словами президента Рината Ахметова, тренує найжаданіший для футбольного можновладця з Донбасу і, за ахметовськими оцінками, найкращий фахівець Східної Європи. Та й на нових гравців, у тому числі з італійської серії «А», «Шахтар» витратив кілька десятків мільйонів американських доларів. Але й ці інвестиції, як і відповідники з минулих років, виявилися прогнозованим марнотратством. Бо футбольний Донецьк принципово зробив ставку на варягів. А варяги «вмирати» на полі за спортивну честь чужої країни не будуть ніколи. Якщо вдаватиметься гра, то й вони виблискуватимуть в ній. Але якщо доведеться зіграти «через не можу», то й віддачі від чужинців не дочекаєшся. Гробити своє здоров’я легіонери не привчені. Саме таким, байдужим до результату матчу і нашого футболу взагалі, й постав у Нідерландах «Шахтар».