Партія і Путін…

Днями в Київському апеляційному суді розпочався процес за позовом незареєстрованої «Партії політики Путіна» до Міністерства юстиції.

Таку політичну «всеукраїнську» силу задумали створити торік у серпні тридцять осіб з Кривого Рогу. Очолювати політраду доручили «металургу з двома вищими освітами» Олександрові Гичку. Але Мін’юст (як при Кучмі, так і за Ющенка) відмовляється реєструвати ППП, посилаючись на невідповідність статуту та інших документів вимогам закону. Сам же Гичко каже, що причиною упередженості є назва партії, яка «викликає у деяких людей роздратування». Крім цього, на думку Гичка, нині політична і державна еліта «деградована», багато відомих політиків «за своїм інтелектом не заслуговують бути в еліті», а тому, мовляв, бояться конкуренції. «Новою елітою може стати наша партія», – відрізав Гичко і заявив, що ППП обов’язково самостійно переможе на парламентських виборах.

На прес-конференції у Києві Гичко не зміг зрозуміло пояснити, чому саме так зветься його партія. До конкретики можна віднести хіба таке: «Росія – сильна православна слов’янська держава» і там «бізнес відокремлений від політики». Сам російський президент, за словами Гичка, ще не знає про об’єднання тридцятьох його українських симпатиків. Ото зрадіє! А ось білоруський, певно,  може образитись. Бо «Партії політики Лукашенка» ще ніхто не вигадав.