Клозет-тур
Так уже склалося, що життєво важливими для людини є чотири речі: їжа, сон, секс і... потреба сходити в туалет. Коли дуже хочеться, а ніде, пригадується фраза: «добре бути кішкою, добре і собачкою...» Адже за справляння потреби в невідведеному місці працівники міліції можуть покарати.
У центральній частині Києва нині є лише кілька безплатних туалетів. Найпривабливішими з них вважають у Будинку профспілок на майдані Незалежності, а також у парку Шевченка, що поблизу однойменного університету. Щоправда, перший відкритий для відвідувачів тільки в робочі дні, та й то лише до шостої вечора. Але там і там відвідувачі можуть помити руки гарячою водою.
Далі за градацією послуг ідуть клозети поблизу Національної філармонії, стадіону «Динамо» та Маріїнського парку. Тут чисто, є вода, мило, а от із гарячою водою та туалетним папером зазвичай бувають проблеми.
Досить неприємною звісткою для наших громадян стало минулорічне запровадження плати за користування туалетами в центральних «Макдональдзах». Раніше, як і в усьому світі, вхід сюди був вільний. Але після «кілометрових» черг вирішили запровадити «пеню» (на майдані Незалежності беруть 30 копійок, біля Центрального залізничного вокзалу – 20), хоча в тому ж «Макдональдзі» біля метро «Лівобережна» вхід до туалету й досі безплатний.
А ті, кого обставини змусять відвідати біотуалети біля виходу зі станції метро «Нивки» (у бік парку культури і відпочинку), будуть здивовані, адже за вхід до пластикової споруди правлять аж 70 копійок. І це за відсутності елементарних норм гігієни…
У столиці нині нараховується 270 громадських вбиралень. Однак майже половина з них перебуває в аварійному стані і не функціонує, як на вулиці Тулузи, що в Святошинському районі, чи використовується одночасно як і … пивбар, що на Якуба Коласа, поблизу того ж Святошина.