Великі надії малого народу
Про численні проблеми кримських татар ми відкрито говоримо ще з часів «гласності імені Горбачова». Більше говоримо, ніж робимо. Уперше до влади в Україні прийшли сили, яких підтримувала більшість кримських татар, зокрема й на рівні Меджлісу. Чи виправдає нова влада сподівання народу-репатріанта? Над цим розмірковував один із лідерів Меджлісу кримськотатарського народу, народний депутат України Рефат Чубаров під час інтернет-конференції сайту «Майдан».
Земля і люди
Найболючіша проблема кримських татар – земля, з якої їх колись вигнали і якої їм не повертають. Більшість татар роками, а то й десятиліттями, чекає надання земельних ділянок, повернувшись на батьківщину. Це призводить навіть до міжетнічних, політичних конфліктів. В одному з документів Меджлісу сказано, що «за умов ігнорування органами влади законних прав кримських татар на землю, підтримати ініціативне зайняття безземельними кримськими татарами вільних земель, як форму повернення ними незаконно відібраної в них землі в ході злочинної депортації 18 травня 1944 року».
Нещодавно Президент України зустрівся з керівниками кримськотатарського Меджлісу. Усі пропозиції, які було обговорено під час розмови, зокрема й щодо комплексної інвентаризації земель у Криму, Віктор Ющенко передав до свого секретаріату на опрацювання. «Далі гратися у хованки стосовно земельного питання стає дедалі небезпечніше для всіх, хто живе і хоче завтра жити в Криму», – наголосив Р.Чубаров. За його словами, усі «земельні ревізії» засвідчили, що левова частина порушень у цій сфері припадає на кого завгодно, але не на кримських татар. Однак інші факти чомусь приховуються, а карають здебільшого татар. «Чи ви знаєте випадки, коли спецназ кидали проти високопосадових київських, московських і сімферопольських багатіїв, які привласнили десятки гектарів найпривабливіших кримських земель?» – риторично запитує Чубаров.
Влада і народ
На думку Чубарова, у найближчому оточенні Президента України нема єдиної позиції щодо кримської ситуації. «Мене хвилює й те, що серед співробітників Секретаріату Президента з часів Кучми збереглося чимало людей, які сповідують антитатарську упередженість», – наголосив нардеп. Крім того, як вважає Чубаров, Ющенко ще не визначився з кадровими змінами у виконавчій владі Автономії. Тож кримські татари воліють, аби глава держави у таких принципових питаннях порадився з усіма суб’єктами суспільно-політичного життя півострова. Не забув, звісно, і про них.
Декому здається, що Меджліс готовий підтримати навіть нинішнього главу кримського уряду С.Куніцина. Певною мірою – так. «Проблема не в тім, що Куніцин і Дейч повинні зберегти свої посади, проблема в іншому – хто намагається їх посісти? Не можу повідомити все, що мені відомо, але скажу, що деякі «претенденти» сповідують настільки шовіністичний підхід до розв’язання кримсько-татарських проблем, що їх й близько не можна допускати до коридорів кримської влади». Для того, щоб не було гірше, треба сідати зі всіма, хто має будь-які шанси на посади, і обговорювати шляхи розв’язання найболючіших проблем кримських татар. Зокрема, й участі татар в органах влади Автономії», – вважає Рефат Чубаров.
На запитання, чи готовий він стати представником Президента України в АРК, Чубаров відповів: «Як мінімум, потрібна пропозиція з боку того, хто має на це повноваження».
Меджліс і його легітимність
У Верховній Раді України зареєстровано законопроект «Про статус кримськотатарського народу», в якому передбачено шляхи виходу з кризи, зокрема «узаконення» такого органу самоуправління, як Меджліс. Він має шанси бути ухваленим. Адже торік 380 парламентаріїв проголосували за інший подібний закон – «Про відновлення прав осіб, депортованих за національною ознакою». Але Кучма тоді наклав вето. Тож Р.Чубаров запропонував В.Ющенку зняти вето свого попередника і підписати закон.
Рефат Чубаров також спростував чутки про розкол у Меджлісі (адже там є і радикальні «гарячі голови», й ті, хто підтримав на виборах Януковича): «Нерідко буває, коли люди, які самі не знають виходу з проблеми, намагаються перекласти її на інших, але при цьому не хочуть нести персональної відповідальності. А тому, коли Меджліс не відгукується на заклики окремих «гарячих голів», а відповідно відводить людей від прямих фізичних конфліктів, то не варто оцінювати це як нерішучість. У будь-якому представницькому органі неминучі дискусії, розбіжності. Було б страшно, якби був повний «одобрямс». Щодо розколу: «Не діждуться!»
Нові назви і старі закони
Кримські татари виступають за повернення старих назв багатьом населеним пунктам у Криму. Але чинне законодавство в цьому питанні, на думку Чубарова, дискримінаційне стосовно тих, хто повернувся на свої землі після депортації. Адже за законом перейменування міст і сіл потребує згоди більшості їх жителів. А хто запитував про таку згоду в самих кримських татар, змінюючи найменування їхніх поселень у ході депортації?
Щоб відновити справедливість і згасити шовіністичний настрій у Криму, багато кримських татар ратують, аби Верховна Рада ініціювала «процес над Сталіним і сталінізмом». Чубаров радить таке: «Спробуймо на виборах 2006 року максимально не допустити до парламенту тих, хто й нині сповідує сталінінізм».