Як не Держкомнацміграцій, то 135 партій!

Йдеться не про спектр звичайних політичних партій – лівих, правих і центристських. Як вважають активісти Конгресу національних громад України – голови етнокультурних об’єднань і товариств, народні депутати, науковці, культурні діячі, – ліквідація Державного комітету України з питань національностей і міграцій може спричинити появу партій на етнічній основі, кількість яких наблизиться до кількості народів та етнічних груп України. Хтось підрахував, що їх 135.

Щоправда, спекулювати цією цифрою не варто. Адже в тій самій Німеччині або Франції вона навряд чи істотно відрізняється від української. Інша річ, що в Європі давно вже відмовились від ризикованих експериментів на ниві міжнаціональних і міжетнічних відносин, і якщо такі трапляються, то лише на Балканах чи пострадянському просторі.
Та все ж таки КНГУ надіслав до Президента України, Прем’єр-міністра, деяких інших представників гілок влади, а також ЗМІ відповідне Звернення, текст якого опубліковано в №2 газети «Форум націй».

Появою на політичній мапі України «етнічних» партій, наприклад, угорської і російської, особливо стурбовані народний депутат України Рефат Чубаров, народний депутат України другого і третього скликання Йон Попеску, віце-президент КНГУ Йосип Зісельс, відомі науковці Май Панчук, Олександр Майборода та інші. До таких кроків, пояснив Йон Попеску, угорську і російську громади підштовхує саме життя. За новим законодавством, вибори до рад усіх рівнів відбуватимуться виключно на партійній основі. А хто лобіюватиме інтереси українських угорців або румунів нехай не у Верховній Раді, то хоча б у владних структурах Закарпаття, Буковини? Існує ймовірність того, що в районі компактного проживання угорців виявиться купка активістів «розкрученої» партії, серед яких власне угорців не буде, і кандидат від цієї партії в даному районі пройде на виборах до місцевої ради. От і вийде, що угорці, як мовиться, залишаться при своїх інтересах. Румуни, зазначив Йон Попеску, поки що утрималися від створення політичної партії, але в тому-то й річ, що «поки що». Держава в особі Держкомнацміграцій, який треба не ліквідовувати, а навпаки, реорганізувати в міністерство, могла б узяти на себе лобіювання інтересів нацменшин України. Не треба думати, резюмували учасники прес-конференції, що глобалізація знімає всі проблеми. Навпаки, її невблаганний наступ стимулює спротив великих і малих народів і народностей, особливо тих, яким загрожує повна асиміляція, а отже, зникнення з лиця Землі. В Україні, приміром, залишилося кілька сотень кримчаків і Україна – єдина країна, де вони мешкають. Чи Європа, до якої ми прагнемо, не спитає з нас, якщо ми допустимо зникнення цього маленького народу?