Житло на могилах?

Парк Богомольця, що на Липках, заснував 1932 року на пустирі Кловського пагорба видатний вчений-патофізіолог, президент Академії наук України, академік Олександр Олександрович Богомолець. Поступово на парковій території площею понад 2,6 гектара звели Інститут фізіології та будинок для його співробітників. Спливали десятиліття, наукова еліта, яка працювала в Інституті, за особливою системою висаджувала в парку цінні, рідкісні дерева та кущі, які привозили з усього світу. І доглядали цю зелену оазу всі 30 родин, які мешкали в комунальних квартирах інститутського будинку. Серед зеленої краси, під шатром із крон дерев, за заповітом, поховали 1946 року Богомольця, вченого зі світовим ім’ям. У заповіті сказано: «Коли помру – поховайте мене на підкові, під грушею, щоби я був повернутий обличчям на місто, за спиною в мене раділи діти, а під кущами цілувалися парочки».

За великі заслуги перед країною на честь Олександра Богомольця перейменували вулицю Виноградну, яка стала зеленою окрасою міста, а парк набув меморіального значення. Вулиця Богомольця розташована на вершині Кловського пагорба, вище Центральної міської клінічної лікарні.

Усього за кілька десятків метрів від могили вченого з дозволу медзакладу ТОВ «Житлобуд-УКБ» прагне звести багатоповерховий житловий будинок. А крутизна схилу сягає 40 градусів! Будівельна фірма, посягнувши на охоронну зону парку-пам’ятки, вже хоче освоювати ділянку 0,5 гектара. Територію парку з цією метою обмежили: насадження, які ростуть навколо меморіального будинку, почали називати «не парком», а сквериком. Тож півгектара зелених насаджень – легень загазованої території – планують відтяти, затінивши. А замість панорами Києва бронзовий академік, схоже, вдивлятиметься в чиїсь вікна.

– Місцеві жителі не один рік виступають проти будівництва на парковому схилі, бо ця зелена зона унікальна і добором зелених насаджень, і працею відомих людей, які висаджували цю красу, – розповідає Олександра Богомолець, онука видатного вченого. – Тут читали свої твори видатні діячі української культури – Максим Рильський, Павло Тичина, грав Святослав Ріхтер, співала Зоя Гайдай, виступали з науковими доповідями Микола Стражеско, Феофіл Яновський, Володимир Філатов, Михайло Лаврентьєв. Теплої днини у парку гуляє величезна кількість дітлахів, чи не вся околиця. У місті – пекло, нема чим дихати, а тут – рай: білки стрибають, різноманітне птаство виспівує, кущі квітнуть.

– Думки місцевих жителів і дирекції інституту щодо нового будівництва ніхто із замовників та забудовників не запитував, – запевняє академік Міжнародної академії проблем гіпоксії Вадим Березовський. – Саме тому старожили нашого мікрорайону продовжуватимуть пікетувати Київраду.

Південний схил Кловського пагорба (вулиця Шовковична, 39/1) стоїть ще з часів Київської Руси. У ньому вирито переходи Кловського монастиря, підземні келії, де збереглися мощі святих. Втручання людей у геологічну структуру пагорба може спричинити зсуви, застерігають у своєму листі до прем’єр-міністра України місцеві жителі. Заплановане будівництво розкриє також холерні, чумні, проказні, туберкульозні та інші поховання, що з обох боків парку. Затінивши заслінкою-будинком парк, знищать безліч дерев. Акації, що своїм корінням нині міцно тримають в обіймах крутий схил, повирубують. Знищення зеленої зони в центрі міста, який вже нині задихається від шкідливих викидів в атмосферу, призведе до зростання бронхо-легеневих та серцевих хвороб, алергічних патологій у мікрорайоні Липки. Адже зміниться напрямок вітрів, порушиться екологія щільно населеної території. Мабуть, доки не пізно, слід скасувати дозвіл на це ганебне будівництво і відведення 0,5 га землі.