Символічний фінал

 Головний приз Меморіалу Голубєва розіграли команди, в яких видатний майстер українського футболу провів свої найкращі роки

Київська обласна федерація футболу, очолювана заслуженим працівником фізичної культури і спорту України Олександром Тютюном, зробила велику справу, започаткувавши Меморіал видатного футболіста і тренера «Динамо» Віталія Голубєва. По-перше, це данина пам’яті Великого Майстра. А по-друге, виняткова можливість офіційно скоротити зимовий антракт і надати симпатикам народної гри в столичному регіоні право найпершими переглянути безпосередньо на змагальних майданчиках оновлені склади своїх улюблених колективів.

Цьогорічний турнір, уже шостий за ліком, зібрав команди різного рангу та статусу не лише з Києва та Київщини, а й з Волинської, Черкаської та Чернігівської областей. Така зацікавленість стала наслідком активної діяльності оргкомітету, до складу якого увійшли й представники Професіональної футбольної ліги та син уславленого динамівця – Олег Голубєв. Ігровий рівень турніру, за оцінками фахівців, був особливо високим, а присутність на матчах заслужених ветеранів і футбольної юні надали йому й особливого колориту, не властивого звичайним антрактним спарингам. «Ліпшого способу популяризувати футбол і футбольну молодь вигадати важко», – стверджує одноклубник і партнер Віталія Голубєва по «Динамо» зразка 50-х років минулого століття Михайло Коман. І, ніби на підтвердження його слів, фіналістами традиційного турніру стали київські «Динамо-3» та ЦСКА, сформовані виключно з юніорів. «Воістину символічний фінал, – зауважив Олег Голубєв, – адже батько весь київський період ігрової кар’єри, а то були його найкращі футбольні роки, провів якраз у цих колективах»... 22-річний москвич з’явився серед армійців Києва невдовзі по війні. Тоді вона, його нова команда, називалась інакше – Будинок офіцерів. І, немов віддаючи шану історичній пам’яті, нинішні армійці, тренером яких працює колишній динамівець Василь Євсєєв, захопили ініціативу й значно краще розіграли дебют. Але відзначитися не змогли, а по перерві взагалі опинилися в ролі другого номера, що відчайдушно стримує натиск «блакитно-білих». І знову історичні аналогії: другу частину київської кар’єри Голубєв-старший провів у «Динамо»… Зрештою, все завершилося нульовою нічиєю та серією пенальті, в якій гору взяли юні динамівці під проводом Юрія Єськіна. «Таки справедливо, – сприйняв такий підсумок традиційних зимових оглядин Голубєв-молодший, – все-таки в «Динамо» більше здібних юнаків»… А після фіналу в чудовому динамівському манежі, що в Кончі-Заспі, звучали фанфари й лауреати отримували численні призи. Показово, що авторитетне журі, до складу якого увійшли й заслужені майстри спорту Андрій Біба та Володимир Трошкін, найкращими гравцями турніру назвали захисників – армійця Євгена Євсєєва та Павла Новицького: саме в цьому ігровому амплуа прославився Віталій Голубєв. А тепер його сучасники – Олександр Щанов, Віктор Бєльков, Михайло Коман, як і один з найвідоміших учнів – заслужений тренер України Сергій Морозов, охоче розповідали молоді про спортивні подвиги захисника, якого в повоєнному Києві обожнювали не менше, ніж зацілованих славою форвардів-бомбардирів…