Уже й «Кобзаря» через «ять»?

Що це за безликий і національно індеферентний «Ґрот» затесався до центру столиці європейської держави? Геть! І от за адресою: Хрещатик, 25, якраз під кінотеатром «Дружба» з’явилося кафе з іншою, значно колоритнішою, можна сказати, в дусі національного відродження назвою. І щоб уже ознаменувати цю новацію такою собі «котлетою по-київськи», вирішили виконати вивіску закладу громадського харчування за правописом часів Петра І.

Про якийсь хворобливий магнетизм до «єрів», «єрей» та «ятей», на який слабують малоерудовані власники київських крамниць і забігайлівок, «Вечірній Київ» писав неодноразово. Наприклад, про одіозний «Максімє» напроти Національної опери. Газета принципово не схвалює цієї, м’яко кажучи, дивної моди на мовну дореволюційщину. Але якщо вже знаходяться любителі «кієвской старіни», то хай хоча б не плутають цей найулюбленіший ними Ъ(єр) з      (яттю). Що ж до слова «Кобзар» конкретно, то в ньому треба (але чи треба?) писати ні «єр» і ні «ять», а так звану «єрь», що графічно збереглася в сучасній українській абетці і називається «м’яким знаком»: «Кобзарь». Як бачимо, заплутатися легко. Тож краще облишити орфографічний випендраж і вдаватися до звичайного, всім зрозумілого українського написання.

Володимир КОЛЕНКО, читач