Підтримували ватру надії

До компакт-диску «Дух не вмирає, дух не згасає…» увійшли пісні, що звучали в дні Помаранчевої революції. Тут щемні, задушевні й закличні записи Сергія Солоного, Святослава й Тараса Силенків, Тараса Компаніченка, Сергія Фоменка (Фоми, «Мандри»), Едуарда Драча, Олега Скрипки, гурту «Ґринджоли» – знаних рок-виконавців, бардів, кобзарів.

«Це – збірник пісень, що в різні історичні часи підтримували нескореність духу та ватру надії нашого народу», – каже лідер гурту «Воплі Відоплясова» Олег Скрипка.

І пригадує виступ у наметовому містечку перед тим, як його мали розібрати. Тоді кобзар Тарас Компаніченко, здається, сказав, що треба було б записати пісні, які звучали на барикадах. Утім, задум виник якось спільно – всі його підхопили.

«Кілька разів збиралися з хлопцями в мене вдома. Посиділи, поговорили, поспівали, після чого я записав усіх «конвейєром» досить швидко, – розповідає Скрипка. – Потім обрав найкращий варіант, а Макс Капуста виконав мастерінг. У цих піснях ідеться про позицію людей, які сприйняли Помаранчеву революцію як свою особисту справу, як боротьбу за свободу, за моральні цінності та культурні пріоритети. І саме в останній царині відчуття перемоги поки що мандрує разом із обрієм. За культуру ми ще поборемося».

Пісня за піснею, кожну з них хочеться слухати ще й ще. Тож вмикаю диск знов і знов. Уже знані – Едуарда Драча «Козацька доля», «Мойсей», Олега Скрипки – «Козацька», «Світ». І – «Ми разом, нас багато», «Пора» – звичайно ж, це співають «Ґринджоли»… «Пісня про Саву Чалого» (гайдамацька пісня XVIII ст.), що її виконує Тарас Силенко, «Ми сміло в бій підем» (пісня київської юнацької школи 1918 р.) у виконанні Тараса Компаніченка. Щемно ллється в душу чистими ручаями голос Сергія Фоменка:

Він співає і про два шляхи – один веде до пекла, другий – «туди, де світ». А щоб знайти той «шлях, де світ, – послухай своє серце…»