Чи можна їсти піґулки з борщем
Перед тим, як говорити з фахівцями про деякі правила вживання ліків, звернулася до колег і знайомих із банальним запитанням: при яких недугах вживаєте аспірин?
– Коли болить голова, – сказав, не вагаючись, перший.
– При застуді й грипі, – відповів другий.
– Як підвищиться кров’яний тиск, – несподівано повідомив третій.
– За будь-якого нездужання чи кволості вживаю таблетку-дві, а то й три – і порядок, – каже мені 20-річна колега.
У ту мить мені чомусь спало на думку, що колись вона і своєму малюкові, не дуже розбираючись з дозами та побічною дією, безтурботно даватиме аспірин. Він же, мовляв, такий безпечний…
Таємниця за сімома замками
Чи ж насправді це так? Визнаючи аспірин досить універсальним препаратом, чи варто бездумно, не враховуючи певних його характеристик, захоплюватися ним? Зовсім ні. Адже він подразнює слизову оболонку шлунка, а тому його варто вживати тільки після їди. Не варто запивати його яблучним або іншим кислим соком, корисніше – молоком. Не рекомендується захоплюватися ним жінкам під час критичних днів – він розріджує кров. Для дітей важливо дотримуватися точного дозування. Отже, не такий вже безвинний аспірин. А що ж тоді казати про інші фармацевтичні препарати, назву яких з першого разу й не запам’ятаєш і які мають набагато складніший механізм дії? І чи ми загалом маємо вибір?
– Вибирати лікарські препарати має змогу тільки добре поінформована людина, – зауважує Валентин Безрукий, генеральний директор Центру незалежних споживчих експертиз «ТЕСТ». – А як буває у житті? Купуючи безрецептурні препарати, споживач найчастіше орієнтується на поради провізора в аптеці, рекламу, думку знайомих та родичів, а іноді – просто на ціну чи знайому упаковку. Якщо на Заході авторитетом для споживача є лікар, то у нас, на жаль, з різних причин потреба порадитися з лікарем виникає не часто. Хоч як дикувато це звучить, але зовсім не рідкісний випадок, коли навіть у столичних аптеках можна почути, як просять дати «ліки від голови», «від живота», «від серця». І – найголовніше – дають! Але навіть хоч трохи обізнаній людині з природою хімічних ліків зрозуміло – це злочин. Будь-яка піґулка – найпростіша – чужинець в організмі, вмішується у перебіг різних процесів. А якщо при порушеннях в організмі, які вже наявні, ще й вживати не ті ліки, чи ж можна загалом зарадити хворобі? Скоріше – розбалансувати організм.
– На жаль, досить часто у нас так і буває, що людина, захворівши, поспішає не до поліклініки, а до аптеки, – приєднується до розмови медичний директор представництва однієї із зарубіжних фармфірм Михайло Арістов. – Але навіть безрецептурні препарати має призначати лікар з огляду на встановлений ним діагноз, на те, які недуги переніс пацієнт раніше, як часто хворіє, чи не має алергії на певні ліки тощо. Тобто лікар і має відповідати за призначення, знаючи про ефективність препарату, його безпечність, дози, побічну дію. А головне він може пояснити пацієнту співвідношення: ефективність – безпечність – ціна.
Лікар має знати, чи оригінальний препарат, а чи генеричний (виготовлений не фірмою-розробником, а іншими виробниками на основі інших субстанцій та способів, хоч і згідно із запатентованою формулою). Звісно, генеричні препарати, або так звані генерики, – значно дешевші. Бо на їхню розробку, доклінічіні дослідження та клінічні випробування не витрачають таких шалених коштів, як на оригінальні – до 900 мільйонів доларів! Та й щоб вивести один оригінальний засіб на ринок, потрібно не менше 10 років. Однак генерики поступаються й якістю. На жаль, в Україні на фармацевтичному ринку саме до 90 відсотків генериків. А щоб перевірити генеричний препарат на індентичність з оригінальним, дослідити його біоеквівалентність, жодної лабораторії у нас немає. Скільки там діючої речовини, чи є там вона загалом – наразі таємниця за сімома замками. Чи не ці факти нещодавно дали підставу прем’єр-міністру Юлії Тимошенко заявити, що п’ята частина ліків в Україні – підроблені, а всі раніше укладені тендерні угоди на закупівлю лікарських засобів буде скасовано й оголошено інший порядок їх постачання та реалізації.
Що варто знати про підробки
Чи ж доводиться дивуватися, що за таких обставин аптеки зацікавлені в одному – зростанні обсягів продажу, дають беззастережно піґулки «від голови» і «від живота», продають шампуні «від лупи», хоч ніхто і ніколи не робив жодного аналізу, чи ж містять вони бодай натяк на речовину, що усуває лупу (а формула ж – комерційна таємниця!). А наш затюканий споживач дуже рідко запитує в аптеці про наявність сертифіката відповідності чи сертифіката якості. Тому й не дивина, що цілі партії незареєстрованих, фальшивих і підроблених ліків реалізуються в аптеках.
Як себе захистити від підробки? Якщо в упаковці немає інструкції українською чи російською мовами, не вказано реєстраційного номера, – це вже контрабанда. При виборі ліків не варто керуватися рекламою, хоч би якою переконливою і привабливою вона була. Якщо вже так сталося, що ви без рекомендації лікаря купуєте препарат, уважно прочитайте анотацію, де сказано про дігнози, дози, побічні дії та з якого віку можна приймати. Скажімо, дітям до року не можна давати препарати, що містять спирт. Іноді ж батьки дають малюкам «дорослі» ліки тільки у меншій дозі. Це неприпустимо! Той же згадуваний аспірин спричиняє у дітей тяжкі ускладнення, навіть кому. Або, скажімо, серед ліків від кашлю треба розпізнавати два види: муколітики – ті, що сприяють відкашлюванню, звільненню від мокротиння, а також ті, що пригнічують кашель, тобто, по суті, перешкоджають одужанню. Крім того, не можна ковтати піґулки жменями. Якщо лікар призначив кілька видів таблеток, як правило, їх вживають не одразу, а в різний час. Від цього залежить ефект їх впливу.
Який же висновок? Звісно, пересічна людина, хоч би яку освіту вона мала, вибираючи ліки, має спиратися тільки на пораду лікаря. Не на власну обізнаність, не на інтуїцію, не на підказку знайомих, а тільки на висновок фахівця: чи підійде цей препарат саме вам. З іншого ж боку, досвід цивілізованих країн свідчить: якщо споживач володіє інформацією щодо групи, до якої належить препарат, виробника, якості його та механізму дії, тобто робить свій вибір свідомо, тоді він переважно обирає кращий лікарський засіб серед запропонованих і не економить на власному здоров’ї.
Не варто дослухатися до тривіальних порад: це ж не хімія – це звичайнісінька трава, я її, мовляв, задля пригнічення апетиту вживаю, от, бачите, нічогенька – струнка, хоч інколи й нудить. Такий банальний симптом – нудота. На нього можна й не зважати. Поки що. Тим часом, це досить грізний симптом, який може свідчити, що ваша печінка, як мовиться, «накрилася»…