Хочеш працювати на Сінному – плати як у «Глобусі»!

Довкола Сінного ринку і досі не вщухають пристрасті. Цій темі «Вечірній Київ» (№23 від 9 лютого 2005 р.) присвятив цілу шпальту. Що змінилося за цей час?

На спільній нараді з питань врегулювання ситуації, що склалася довкола ТОВ «Сінний ринок», Київська міська рада внесла зміни до пунктів 1 і 2 свого рішення від 21 жовтня 2004  року «Про передачу товариству з обмеженою відповідальністю фірмі «ФЕРРО» та товариству з обмеженою відповідальністю «Сінний ринок» земельної ділянки для будівництва, експлуатації та обслуговування торговельно-офісного житлового центру з підземним паркінгом та для знесення існуючих будівель на вулиці Воровського». А саме: замінивши слова «для знесення існуючих будівель» словами «із забезпеченням подальшого функціонування ринку по продажу продовольчих та непродовольчих товарів у капітальній споруді та збереження робочих місць». На цій же нараді йшлося про те, що  капітальна споруда ринку – унікальна й потребує ремонту. І жодних підстав для її знесення немає. Було також  запропоновано внести торговий павільйон ринку до реєстру пам’яток архітектури Києва. Керівництву Сінного рекомендовано подовжити до кінця нинішнього року договори із приватними підприємцями на оренду торговельних місць. Одним словом, з’явилася надія, що Сінний не знесуть, а капітально відремонтують.

Проте ставити крапку в цій ситуації зарано. Керівництво ринку не надто поспішає виконувати рішення КМДА з позначкою «негайно». Отож соціальна напруга на вулиці  Воровського зростає. Орендарі налаштовані йти до кінця, аби  зберегти робочі місця. Однак  дирекція, схоже, не має наміру здавати свої позиції. Адже можна змусити підприємців добровільно залишити прилавки. Як саме? Підвищити плату за оренду. За словами торговельників, адміністрація ринку обіцяє збільшити ставки орендної плати: у внутрішніх приміщеннях ринку – у 3-4  рази, а в магазинах та кіосках поза межами основної будівлі ринку у 4-5 разів. Це становитиме близько 800 – 1100 гривень за 1 квадратний метр. Навіть на майдані Незалежності, у фешенебельному «Глобусі» розцінки значно нижчі. І ще про одне. Ситуацією навколо Сінного намагаються скористатися певні політичні сили, охочі до ловлі «риби» в каламутній водичці. Навряд чи їм вдасться здобути на цій справі якісь дивіденди, хоча намагання суто господарську суперечку перевести в політичну площину очевидні.

А поки що Сінний – у глухому куті. Чи є з нього вихід? Певна річ, що є. Питання функціонування ринку та офісного центру потрібно вирішувати на місцевому референдумі. Як скаже громада, так воно й має бути.