Уміння підкорювати вершини

«На те вони і ювілеї, аби казати гарні слова. Навіть якщо хтось думає інакше, то змовчить», – напівжартома зауважила голова Об’єднання первинних профспілкових організацій ЗАТ «Торін» і голова Ради голів профспілкових комітетів торгівлі, громадського харчування та підприємництва Голосіївського району столиці Ольга Єсепчук. І попросила нічого про неї не писати: не звикла, мовляв, до слави. Робота зранку до вечора, люди, котрим можна допомогти й з того радіти, наче на гірську вершину зійшла – ото її.

Але друзі й колеги гадають інакше. Заступник голови Голосіївської районної державної адміністрації, депутат Київради Віктор Товстоног, вручаючи Ользі Андріївні від імені Київського міського голови Олександра Омельченка Знак Пошани та Подяку з цінним подарунком і Подяку голови району Тетяни Строкань, сказав, що іменинниця – одна з найшанованіших людей у районі. «Хоч би хто до неї прийшов – чи по роботі, чи за порадою, матиме про цю жінку незабутнє враження. Від неї просто віє людяністю. Ця особлива аура Ольги Андріївни заряджає всіх енергією», – підсумував Віктор В’ячеславович.

У Голосіївському районі Ольга Андріївна працює з 1971 року. Долала нелегкі службові сходинки – від кухаря до інженера-технолога. Працюючи, здобувала вищу освіту за фахом «Економіка торгівлі». Ділилася знаннями з колегами, радила, допомогала, тому й стала 1980-го головою Об’єднаного профспілкового комітету тресту їдалень Московського району, а з липня 1999-го – на нинішній посаді. Скільки проблем було! Хтось когось не прийняв на роботу, комусь урізали зарплату, когось незаконно скоротили. Люди йшли і йшли, а Ольга Андріївна всіх приймала, вислуховувала й допомагала.

Запитую, як працюється після адміністративної реформи. «На першу зустріч із новим головою району Тетяною Строкань людей прийшло сила-силенна, – розповіла Ольга Андріївна. – Сиділи на підвіконнях, стояли в проходах великої зали. А наказів та заяв принесли з мішок. Як профспілковий працівник, я все уважно слухала, і, невдовзі, коли знову зустрілася з Тетяною Григорівною була приємно здивована – понад 90 відсотків проблем району й окремих мешканців вона розв’язала. Ми були першим районом столиці, де рядовій працівниці – Раїсі Сюзенко, родина якої з чотирьох осіб мешкала в кімнаті гуртожитку, – на День працівників торгівлі надали квартиру».

Проблем вистачає й нині. Ольга Андріївна дітей своїх працівників влаштовує на роботу в усьому місті, допомогає стати на квартоблік, пояснюючи людям, які документи потрібні.

Від колег і друзів  я дізналася, що Ольга Єсепчук – чудова господиня, дружина й мама. Пишається донею-юристом. Якщо є час, вирощує на дачі овочі, сама їх консервує й частує гостей. На запитання, яке в неї хобі, відповіла: «І робота, і хобі – це люди. Допоможу комусь у житті – і самій радісно».