Коли чужа сім’я стає рідною
Останнім часом поняття «соціальні сироти» набуло особливої ваги. Воно об’єднує всіх тих, хто змушений бродяжити та жебракувати, навіть при живих батьках. Дитяча бездоглядність й надалі серед найактуальніших проблем Києва. Аби її подолати, столична влада докладає чималих зусиль.
Профілактичні рейди
Одним із методів боротьби з бродяжництвом та жебрацтвом стали загальноміські профілактичні рейди. Начальник служби у справах неповнолітніх Ольга Арканова на розширеному засіданні колегії КМДА зауважила, що минулого року проведено 163 рейди «Діти вулиці», під час яких виявлено 480 неповнолітніх. 186 із них повернули в родини, 21 – до інтернатів, 28 – влаштовано до медичних установ, 245 – до притулків. Пані Арканова розповіла, що торік в міському притулку перебувало 1292 вихованці. «З них киян – лише 22 відсотки. Решта – з інших регіонів», – наголосила вона. Столична служба у справах неповнолітніх також виявляє дітей, які у навчальний час та пізні вечірні години перебувають у комп’ютерних клубах, ігрових залах та інтернет-кафе. Під час перевірок у цих розважальних закладах було майже 700 неповнолітніх, які прогулювали уроки. Через безвідповідальність власників закрили майже 60 комп’ютерних клубів. «Нині ж альтернативним дозвіллям для неповнолітніх є відвідування підліткових клубів за місцем проживання», – зауважила пані Арканова. У Києві 163 таких клуби, де працює 950 гуртків. Їх відвідує майже 20 тисяч неповнолітніх.
Коли старання марні…
Нині на профілактичному обліку в столиці перебуває майже 400 неблагополучних родин, в яких проживає близько 700 неповнолітніх дітей. З цими родинами постійно спілкуються соціальні працівники. Проте бажаних результатів вдається досягти не завжди. Так, минулого року до органів внутрішніх справ було направлено понад 200 клопотань (нині вже задоволено майже 90 з них) про притягнення до адміністративної відповідальності батьків, які ухиляються від своїх обов’язків. Нині, на жаль, непоодинокі й випадки порушення майнових прав та прав дітей на житло. Торік через суд вдалося повернути три квартири.
Довіртеся «телефону довіри»
У подоланні дитячої бездоглядності неабияк допомагає «телефон довіри». Пані Арканова розповідає, що до фахівців, які цілодобово на зв’язку, минулого року звернулися майже сім тисяч абонентів. Щодня кваліфіковані поради від психологів-консультантів отримували приблизно двадцять осіб віком від 6 до 82 років. Це дало їм змогу розв’язати чимало проблем, серед яких на першому місці – міжособистісні. Цікаво, що 55 відсотків тих, хто просив поради та допомоги, – це дівчатка-підлітки.
Прийомна сім’я
Начальник Головного управління у справах сім’ї та молоді Олександр Кулик зауважив, що Київ до минулого року був лідером за ефективністю реалізації нового напряму – влаштування дітей до прийомних сімей. За його словами, впродовж 2000–2004 років лише у 4 районах столиці нових батьків знайшли 26 дітей. «Створення прийомних сімей економічно доцільне, бо видатки на їх утримання в 2-3 рази менші, ніж у школах-інтернатах, де на одну дитину в рік витрачається від 6 до 12 тисяч гривень, без урахування коштів на утримання самого закладу», – наголосив пан Кулик.
Щороку в столиці всиновлюють близько 100 дітей, половину з них – іноземці. На жаль, подальшу долю цих дітей ніхто не відстежує. І чи адаптувалися вони в новій закордонній сім’ї, невідомо.
Під соціальним контролем
Директор Київського міського центру соціальних служб для молоді Костянтин Шендеровський розповів, що минулого року підрозділи центру значно посилили увагу до різних кризових груп дітей та молоді й удосконалили індивідуальну роботу з ними. «Нині основна наша аудиторія – підлітки 14-18 років», – зауважив він. Під соціальним контролем перебуває 180 дітей, батьки яких зловживають алкоголем, та 132 дитини, яких торкнулися проблеми ВІЛ-СНІДу. Щодня з вулиці забирають до 20 неповнолітніх, яких направляють до притулків чи соціальних служб або ж повертають у родини. Щомісяця із виправних колоній зустрічають близько 30 неповнолітніх. «Загалом же в групах реабілітації перебуває більш як тисячу неповнолітніх і триста батьків», – пояснив пан Шендеровський.
Досвід столиці – іншим регіонам
З приходом нової влади з’явилися й нові тендендії та пропозиції щодо розв’язання проблеми дитячої бездоглядності. Міністр України у справах сім’ї та молоді Юрій Павленко переконаний, що найближчим часом міністерство запропонує план спільної роботи з КМДА, який нині – на стадії підготовки.