Будинки поповзли у котлован

Вулиця Івана Франка від Ярославового Валу – це крутий узвіз. На його початку згадувані «КУПРівці» установили намет. Поговоривши з хлопцями, я пішов оглядати територію.

Перший на шляху до будівництва – двоповерховий будиночок №13-б. Це пам’ятка історії, про що свідчить відповідна табличка. Будинок у жахливому стані, тріщини в ньому такі, що можна долоню просунути. Інші навколишні будинки також вкриті тріщинами.

…Підхожу до зеленого паркана, яким обнесено будівництво. Читаю: «Житловий будинок із підземним паркінгом». Указано і замовника, і проектанта. Відчиняю хвіртку. Мене зустрічає охоронець. Цікавиться, хто я і навіщо прийшов. Пояснюю, що хочу дізнатися про хід будівництва. Той пропонує поговорити з «начальством» у вагончику. Дуже люб’язно «начальник» відмовився відповідати на мої запитання, зауваживши, що за інших обставин і на іншу тему із задоволенням поспілкується зі мною як з представником преси. Тож пішов із будмайданчика ні з чим.

Тим часом до нас підходить жінка. Це заступник голови співвласників будинку № 4 на вулиці Івана Франка Наталя Жаркова. Розпитую її, у чому суть конфлікту.

– Ми вже п’ять років боремося, щоб поряд із нашим будинком залишилася паркова зона як прибудинкова територія, – пояснює пані Наталя. – Воювали паперами і довоювалися до того, що нам підтвердили право мешканців на територію як на власність. Ми були готові до аукціону. Нас фінансував голова об’єднання співвласників, англієць Філ Хадсон, який одружився з киянкою і оселився у нашому будинку.  Він хотів викупити територію, щоб зберегти паркову зону для нашого будинку. Але землю було віддано якійсь третій фірмі. Будівництво розпочали у розпал Помаранчевої революції, коли увагу всіх було прикуто до подій на Майдані. У них був дозвіл на вирубку 31 дерева, знищили ж 420.

Здавна відомо, що цю гору не можна чіпати – вона насипна. У середині XIX століття тут був великий яр, і його засипали, щоби поставити вздовж Ярославого Валу кілька двоповерхових будиночків. Один із них, 13-б, і досі стоїть. У радянські часи Ярославовим Валом ходив трамвай. Тоді фахівці дійшли висновку, що його необхідно зняти, оскільки вібрація від транспорту прискорює зсув будинків.

Але гора все ж потроху повзла вниз, хоча дерева паркової зони своїм корінням уповільнювали цей процес. А коли розпочалося будівництво і розрили гору, споруди почали зсуватися, з’явилися тріщини. Підпорки під будинком №6 уже тріщать. До цього додався прорив теплотраси, яку пошкодили будівельники. Вода текла під фундаменти два тижні. Активісти вдарили на сполох. Архітектор району видав припис припинити будівництво до завершення розслідування обставин. Є й розпорядження голови Шевченківського району Миколи Харитончука, яким будівництво призупинено.

Тепер мешканці сповнені рішучості добитися повернення до їхньої власності захопленої території й укріплення гори. Якщо цього не зробити, можлива катастрофа.