Зверху – земля, нижче – болото

Попереднім Генеральним планом розвитку Києва у Старонаводницькій балці передбачалося облаштувати ландшафтний парк. Але у 80-х роках тут почалося масове будівництво. З Лідією Янковською, яка від 1984 року працювала на будівництві «Царського села», мені пощастило зустрітися й поговорити.

– В Управлінні будівництва урядових споруд при Кабміні пропрацювала 47 років, – розповідає пані Лідія. – У всі ці 11 споруд вкладено мою працю. Ми почали із 36-метрових паль. Увечері їх забивали, а вранці вони зникали під землею. Спочатку хотіли звести школу, але геологи заборонили, бо тут пливуни. Щоразу після дощу піднімається земля, вся просочена водою. Балкою проходить річка. Тут було озеро, на якому зимували чайки з Дніпра. Тоді, пам’ятаю, викликали метробудівців, щоб вони заморозили ґрунт. Зауважте: всі будинки зведено понад краєм балки, де твердий ґрунт і не тече під землею річка. Сама бачила, як геологи бурили на місці цього нового будівництва. Зверху тверда земля, а нижче – болото, рідота. Тож зводити великий будинок у балці просто небезпечно! Та й у багатьох наших оселях уже з’явилися тріщини...