«…Довго чекав милості з неба»
Мирослава квапилася додому. Інтуїтивно відчувала, що сталося лихо, проте дивувалася такому хвилюванню, адже причин для занепокоєння нібито й не було: «Надійка з бабусею вдома. Що ж може з нею статися?»Коли завиднівся її будинок, одразу підмітила тривожний знак – у квартирі не горіло світло, промайнула думка: щось таки сталося. Мирослава намацала ключі й направилася до дверей.У коридорі було темно й тихо. Лише на кухні цокотів годинник. Рука автоматично потяглася до вимикача, а з уст тихенько...