Олімпіада нам тільки сниться
Таки не судилося нашій хокейній національній дружині грати на Олімпійських іграх. Уже й на чемпіонатах світу щось та й можемо, перемагаємо, а ось на Олімпіаду – зась, наче заказана дорога. Цього разу ми цілком серйозно сподівалися на успіх, гадали – в Турині наступного року таки побачимо наших «льодових лицарів». Адже й у групі нам випали не надто сильні команди: ми всіх їх свого часу били (Франція, Казахстан, Австрія). Ач ні, таки не доля.
Програвши перші два стартові матчі, збірна України втратила будь-які шанси продовжити боротьбу за єдину перепустку до Турину-2006 ще за тур до завершення турніру чотирьох, який відбувався наприкінці минулого тижня в австрійському Клагенфурті. Спочатку, у четвер, поступилися французам. Хоча й вели по ходу зустрічі з рахунком 3:1 та примудрилися двічі пропустити в останній двадцятихвилинці й перевести гру в овер-тайм. Щоправда, наш славнозвісний ветеран Валерій Ширяєв (на знімку) закинув і четверту шайбу, однак арбітр її не зарахував. А там, в овер-таймі, жодних гарантій нема ні для кого – як ляже, так ляже. Лягло, на жаль, на чужу шальку – 3:4, себто в наші ворота.
Наступного дня, зі збірною Казахстану, програвати команда просто не мала права. Та все ж програла. Казахи вміло скористалися нашою «хронічною хворобою» – систематичними порушеннями правил – відверто грубою грою, отож і вилученнями. Достатньо було двох шайб і активного пресингу з боку азіатів, аби залишити «жовто-синіх» за бортом змагань. Тож – 1:2 на користь суперника. Наперед забігаючи, скажу, що наша команда в Клагенфурті отримала найбільше штрафних хвилин.
Останню гру відбору ми мали з господарями, які ще сподівалися на вихід з групи, адже непогано стартували. Австрійці в першому матчі переграли казахів. Чотири «сухі» шайби збірній Казахстану та нічия з французами (1:1) виводили їх у фаворити перегонів. І вони таки посіли б чільне перше місце, якби… наші хлопці не вперлися рогом «за честь прапора» й не перемогли суперника.
Гра відбувалася в неділю, 13-го, і це число справді виявилося для збірної Австрії несприятливим. Наша команда, якій на турнірі залишалося хіба-що гучно грюкнути дверима, просто нокаутувала господарів льоду. Тричі наші вели по ходу зустрічі, билися так, наче їм зовсім не байдуже було, чи поїде Австрія на Ігри-2006, чи ні. Розчаровані й розбиті господарі пропустили вперед Францію й Казахстан, які й розіграли між собою путівку до італійського Турину. Отож, і вийшло як кажуть у народі, що ні сам не гам, ні другому не дам.
Для згаданого нами ветерана вітчизняного хокею Валерія Ширяєва цей міні-турнір був останнім шансом зіграти на Олімпіаді. Жива легенда нашого спорту після фінального свистка переможного для нас матчу розчарованим був найбільше. Нині він виступає за швейцарський клуб «Тайгерсе», тобто за «тигрів». Можливість зіграти на головному спортивному святі гріла душу ветерана, і саме тому ковзани свої він не повісив на цвяшок. Ще чотири роки Валерій Ширяєв, напевне, чекати не буде.