Помпезність зменшать
Залізничники вважають, що спроектоване приміщення завелике. «Дарницький вокзал буде вдвічі більший від Центрального залізничного. Його загальна площа – 48 тисяч квадратних метрів», – зазначає начальник Південно-Західної залізниці Олексій Кривопишин.
У комплексі одночасно зможуть перебувати понад чотири тисячі пасажирів, а за добу – близько 10 тисяч. Залізничники дійшли висновку, що потреби в такому велетенському вокзалі на лівому березі немає. Упродовж доби з Києва залізницею вирушає або прибуває близько 30 тисяч пасажирів, але ж на правому березі також працює вокзал. Отже, частина приміщень Дарницького будуть порожніми. Помпезність тут економічно невигідна, бо тисячі квадратних метрів потрібно обігрівати, прибирати, час від часу ремонтувати. Тому головному архітекторові проекту Сергію Бабушкіну доручили підкоригувати своє «дітище», визначивши, що залишити для потреб пасажирів, а що ні. До будівництва залучать інвесторів, які на вільних площах розташують культурно-розважальні й торговельні заклади.
Комплекс Дарницького вокзалу спроектовано із трьох будівель: центральної частини, правого і лівого крил (своєрідних веж). Загалом у кожному крилі по п’ять поверхів. Скоригувавши проект, ймовірно, половину приміщень віддадуть інвесторам. Від великих VIP-залів, кімнат офіційних делегацій і відпочинку, сервісного центру, обладнаного новітніми засобами зв’язку, планують відмовитися, відвівши бокові «вежі» під кінотеатр, готель, торгові заклади, фітнес-центр, ресторани – за бажанням інвесторів, готових вкладати кошти . Користуватися культурно-розважальними і торговими закладами зможуть також місцеві жителі, адже в Дарницькому районі бракує об’єктів соціального призначення.
Пасажирам залишиться центральна споруда комплексу з просторим вестибюлем, касами, кількома залами очікування, туалетами, камерами схову. На вокзалі встановлять ескалатори, пандуси, ліфти для людей з особливими потребами. Потрапити на перон можна буде довжелезними підземними тунелями. Архітектори чомусь розраховують на активних пасажирів, які невимушено й легко долатимуть із клумаками чималі вокзальні відстані.
Тим часом на містобудівній раді висунули пропозицію обладнати майбутній вокзал конкорсами – надземними переходами зі спусками на платформи, тож пасажирам буде зручніше і комфортніше діставатися перону, і вони бачитимуть, чи прибув їхній потяг. До того ж приїжджі одразу спускаються в підземні переходи і не бачать краси вокзалу. Можливо, на ці побажання архітектори зважать.
Раніше звідси планували відправляти частину потягів далекого сполучення, а нині вирішили посилити приміське. Поряд із головним корпусом, який накриють 50-метровим куполом, зведуть приміський вокзал. Усі дев’ять колій основного вокзалу й сім приміського накриють дахом. «Дарниця – своєрідний центр приміського сполучення, – розповідає Олексій Кривопишин. – Звідси електричками за межі Києва щодоби виїздить і прибуває до міста 15 тисяч людей. Для них і створять максимум зручностей. Плануємо навіть організувати так звану міську електричку, пустивши Києвом спеціальні потяги кільцевою залізницею (від Центрального залізничного вокзалу через транспортний вузол «Видубичі», далі – через станції «Київська Русанівка», «Городня», «Київ-Петрівка», пересадочний вузол «Сирець», «Київ-Волинський» до «Караваєвих Дач». – Авт.). Таке кільце з’єднає обидва вокзали та основні платформи приміських потягів, що дасть змогу пасажирам переїжджати з правого на лівий берег і робити пересадки на електрички Ніжинського, Фастівського, Тетерівського та Яготинського напрямків». Щоби сісти у потяг далекого прямування, киянам не доведеться їхати з лівого берега на правий.
Після завершення будівництва відкоригують графіки руху потягів далекого сполучення. Усі вони обов’язково зупинятимуться в Дарниці й на станції «Київ-Пасажирський».