«Руїна (або життя і трагедія Івана Мазепи)» – так називається історичний роман у віршах Леоніда Горлача, поета, автора понад сорока книг поезії, прози, публіцистики. Особливе місце в його творчості належить епічним полотнам. Це – історична поема «Ніч у Вишгороді», романи у віршах «Перст Аскольда», «Слов’янський острів», «Чисте поле». Роман «Руїна» ніби завершує цикл творів із історії українського народу. Книжка присвячена складній постаті Івана Мазепи і тій епосі, в якій він жив.
Слово – самому авторові:
«До «Руїни» я йшов довгих дев’ять років. Перечитав багато літератури про гетьмана, дослідив чимало архівних матеріалів. Постать Івана Мазепи породила в літературі та історіографії величезну кількість інтерпретацій та оцінок. І не лише суперечливих, а й діаметрально протилежних. Та попри все Іван Мазепа – одна з найяскравіших політичних особистостей у Європі кінця XVII – початку XVIII століття.
Ворожа Україні пропаганда все робила, аби протягом більш як двох з половиною століть зруйнувати правдивий образ великого гетьмана. Та все ж він став героєм багатьох творів західноєвропейської літератури. Його постать привертала увагу Вольтера, Джорджа Байрона, Віктора Гюго, Горація, Даніеля Дефо. В основі ж творів російських авторів про гетьмана Мазепу – імперський міф про «зрадника».
Роман складається з інтродукції, одинадцяти розділів та епілогу. Починається з прибуття Івана Мазепи в Україну і зустріччю з батьками в рідному селі Мазепинці, що поблизу Білої Церкви. В історичній літературі існує кілька версій повернення у 1660-ті роки майбутнього гетьмана з Польщі. З легкої руки Вольтера набула поширення як найвірогідніша – романтична, пов’язана з подробицями його особистого життя.
Знаковими подіями наповнений четвертий розділ роману: участь Мазепи в поході російських та українських військ на Крим, повалення гетьмана Івана Самойловича й обрання Івана Мазепи.
У п’ятому розділі – Іван Мазепа в Батурині, наодинці з собою. Описується його конфлікт із Петром I. Тут відкривається складний внутрішній стан гетьмана, його думки й помисли, душевні страждання:
«Мов і господар в Україні,
І мов покірний наглядач,
Облізлий пес на стлілім сіні
І сам до себе позивач».
Що найбільше вражає в Мазепі? Гармонійний розподіл у його натурі розуму, волі та почуття? Розподіл справді унікальний. Жоден із гетьманів України не зробив для піднесення віри й духовності так багато, як Мазепа. Завдяки його меценатству в Україні буйно розквітло образотворче мистецтво. В архітектурі, малярстві, графіці визначився своєрідний стиль – так зване мазепинське, або козацьке, бароко.
Нині все частіше й настирливіше звертаємося до нашої історії – трагічної й героїчної.
Сторінки до самоусвідомлення, правдивого пізнання минувшини – і глибинний, майстерно-поетичний роман Леоніда Горлача.