«Гаряча лінія» для студентів
«Студзахист» – новий проект Фонду сприяння студентському самоврядуванню «Універсітас», у рамках якого надаватимуть консультації у двох напрямах: захист політичних і соціальних прав студентів та розвиток студентського самоврядування.
На «гарячу лінію» можна звертатися за тел.: 8 (044) 228-24-18 або писати на eлектронну адресу: [email protected]. Передбачено також безплатні індивідуальні консультації юриста. Проект спрямовано на допомогу передусім киянам, але в разі потреби юриста можуть відправити й у відрядження.
«Гарячу лінію» під час Помаранчевої революції заснував Молодіжний комітет порозуміння для громадського захисту студентів від політичних утисків і налагодження діалогу з адміністраціями вищих навчальних закладів. Керівник проекту Іван Слободяник повідомив, що завдяки її діяльності вдалося поновити чотирьох студентів. Ця проблема поступово втрачає актуальність, тому на сьогодні сферу застосування «Студзахисту» значно розширено. Проект передбачає інформаційну та юридичну підтримку у випадках, коли студент зазнає утисків у ВНЗ за свої політичні погляди чи громадську діяльність, релігійну, статеву, національну, соціальну чи будь-яку іншу приналежність. Перші звернення на «гарячу лінію» засвідчили, що це може виявлятися в необ’єктивному оцінюванні знань, у проблемах із поселенням і проживанням у гуртожитку. Скажімо, багато студентів КПІ пам’ятають, як їх селили по четверо-п’ятеро до кімнат, розрахованих на трьох через те, що цілий гуртожиток віддали для комфортного проживання студентам-іноземцям.
На «гарячій лінії» підкажуть, як юридично грамотно боротися з хабарництвом у ВНЗ, неякісним рівнем викладання. Якщо перше довести непросто, то в разі, коли викладач проводить заняття у нетверезому стані, постійно спізнюється на роботу, у нього низький науково-методичний рівень викладання, а на іспиті ставить незаслужені двійки і трійки, існують правові механізми перевірки його кваліфікації і заміни в разі доведення профнепридатності.
Цих проблем було б значно менше за належного розвитку студентського самоврядування. Тому за телефоном, електронною адресою можна дізнатися про порядок створення студпарламенту (студради тощо), його завдання і механізми захисту студентів. Метою проекту є напрацювання й узагальнення проблематики в галузі студентського самоврядування. Конкретні пропозиції буде спрямовано до профільних парламентських та урядових підрозділів, Київської міської ради.
Керівник Фонду «Універсітас» Іван Слободяник, відомий як «студентський мер Києва», був ініціатором створення студради при Київському міському голові. Робота в цьому органі дала змогу виявити багато білих плям у «студентському» законодавстві.