Його величність збіг

Почнемо з цікавого випадку, який увійшов до анналів спецслужб світу. Незадовго до висадки десанту союзників у Нормандії 1944 року англійська газета «Дейлі телеграф» опублікувала кросворд, відповідями на який були зашифровані коди ключової операції Другої світової війни. Збіглася навіть назва секретної операції – «Overload». Британська розвідка в пошуках німецького супершпигуна завітала до газети. З’ясувалося, що кросворд складав непримітний шкільний вчитель, який розважався цим уже 20 років.

28 липня 1900 року король Італії Умберто I вечеряв у ресторані в місті Монза. З’ясувалося, що господар закладу – абсолютний двійник короля. Ресторатора звали Умберто, його дружину так само, як і королеву, а ресторан було відкрито у той день, коли коронували короля. Наступного ранку власник ресторану Умберто був застрелений за загадкових обставин. Того ж дня анархіст застрелив короля Умберто I.

А як можна пояснити трагічну долю американських президентів, обраних у рік, який закінчується нулем? Лінкольна (1860), Гарфілда (1880), Маккінлі (1900), Кеннеді (1960) – було вбито, Гаррісон (1840) – помер від запалення легень, Рузвельт (1940) – від поліоміеліту. Чи можна вважати випадковістю задокументований епізод: улюблений годинник папи Павла VI, який протягом 55 років дзвонив рівно о шостій ранку, раптом задзвонив о дев’ятій вечора, коли папа помер.

Над розгадкою природи збігів розмірковували багато умів, починаючи з видатного філософа епохи Відродження Піко делла Мірандоли. Він вважав усі об’єкти в світі частиною єдиного цілого, які іноді розпадаються, а потім збираються знову. За всієї наївності цієї картини, сучасні теорії, в принципі, лише її доповнюють. У XIX столітті Артур Шопенгауер заперечував випадковість збігів і вважав, що вони є наслідком світової гармонії, яка призводить до перехрещення людських доль.