І знов на обрії Балкани Албанія – Україна
Ще ніколи так рано, на початку лютого, наша футбольна збірна не грала в офіційних матчах. Волею жеребу сьогодні «козакам» доведеться форсувати зимові Балкани. Проте не вперше їм топтати ці стежки: пам’ятаємо і Хорватію, і Словенію. Там, щоправда, нам не надто пощастило. Але й до Тірани мандруємо не вперше, ми їх там уже колись перемагали. Утім, тоді мали прекрасний тандем нападників – Ребров-Шевченко, гол першого й вирішив долю матчу. Чи можемо нині сподіватися, коли в Україні ще снігових баб ліпити й ліпити, а над Адріатикою дощ, – бодай на нічию?
Певні умовні переваги «балканських орлів» («албан» перекладається як «орел») над збірною України таки є. Географічне положення цієї південно- європейської країни дає змогу починати чемпіонат ще взимку. Отож, якщо нам чекати до початку другого кола національної першості ще три тижні, то в Албанії вже кілька турів у новому році зіграно. Ми знаємо, як наша команда грає в лютому, щоправда, статус двобоїв у цей час був винятково товариським: три нічиї в п’яти зустрічах. Остання така гра – минулорічна, із Лівією, не найсильнішою африканською командою (жалюгідна нічия 1:1).
Другий пункт на користь «малинових» – їхні ключові гравці виступають у тих клубах (див. склад суперника), які сезон уже розпочали. Якраз на цьому й наголосив перед відльотом до Анталії, де українська команда проводила передматчевий збір, наставник нашої збірної.
– Звісно, ми проводимо товариські матчі (в Анталії тільки один – з грозненським «Тереком» – 3:0 на нашу користь), – каже Олег Блохін. – Але вони дуже відрізняються від турнірних змагань. Ігрової практики додають украй мало. Найбільша складність полягає в тому, що по-різному ведеться підготовка в клубах.
З «іноземців» можемо сподіватися тільки на Шевченка та Воронина, які приєдналися до команди уже в Албанії. Практики обом вистачає і голів забивають чимало, однак приїхали до Тірани після важких ігор в чемпіонатах, ще й травмованими. Після дуже песимістичних прогнозів щодо здоров’я Андрія Шевченка зажевріла надія, що він таки зможе вийти на поле. Особливо після його недільного виступу за «Мілан». Про це Олег Блохін ось що сказав:
– Якщо одужав – гратиме. По собі знаю, зазвичай лікарі надміру страхуються. Я не викликав замість нього жодного іншого гравця. Маємо сформовану команду, тож спробуємо перебудуватися. Не знаю, чи гратимемо тільки з одним нападником, радше – ні. Адже маємо й запасних – Бєліка та Воробея.
Крім Шевченка та Воронина, в лазареті збірної засів ще один гравець основи – захисник Федоров, і Блохін поки що не знає, хто саме його повноцінно замінить.
Стало відомо, що сьогодні в складі «жовто-синіх» має з’явитися й новачок. Під стяг збірної запрошено Максима Білецького, гравця ФК «Москва». Хлопець в Україні ніколи не грав, хоча народився на Сумщині. У п’ятнадцятирічному віці його запросили з київського спортінтернату до Москви, де він закінчив дитячо-юнацьку спортивну школу ЦСКА. Зіграв кілька матчів за основний склад «армійців», після чого його віддали в оренду. Нині Білецький виступає за команду, яка колись називалася «Торпедо-ЗІЛ». Намагалися його переманити в збірну Росії, але не вдалося.
До складу збірної приєдналися троє футболістів «Шахтаря». Ось що сказав Анатолій Тимощук про їх готовність:
– Ми провели плідний збір з командою. Зіграли багато матчів. Навіть брали участь у турнірі. Тому ті, хто прибув до збірної із «Шахтаря», налаштовані на боротьбу. Настрій пречудовий, бойовий!
Тож якого результату нам сьогодні ввечері сподіватися, панове? З огляду на феєричну гру наших хлопців восени в Туреччині, нині ми й думки не допускаємо, що українська збірна не виграє. Утім, чули про проблеми. Чи не єдиним і найбільшим плюсом на нашу користь можна вважати дещо вищий клас гравців збірної України. Адже албанська команда традиційно спроваджується до аутсайдерів європейського футболу. Та ми знаємо, як уміють дзьобнути «балканські орли». Чого вартий їхній приголомшливий старт уже в цьому відбірковому циклі, коли вони на своєму полі переграли чинних чемпіонів Європи – греків. Проте ми поінформовані про певні кадрові проблеми і в албанців. Зокрема варто згадати, що головна надія Ганса-Петера Брігеля, німецького фахівця, який тренує збірну Албанії, Таре – гравець італійської «Болоньї», також прибув у табір господарів зі значними травмами, і навряд чи навіть з’явиться на смарагдовому газоні в Тірані. До речі, Андрій Шевченко саме в грі з цією командою серії «А» зазнав травми, яка могла й надовше залишити нашого капітана поза грою.
– Ми можемо навіть програти, – заявив перед відльотом наставник «жовто-синіх». – Нічого жахливого не трапиться. Чому всі вважають, нібито ми маємо неодмінно перемогти і нас не влаштує навіть нічия?
Не треба забувати також про тренерський хист Олега Блохіна. Завдяки його мудрому керівництву збірна України з одинадцятьма очками таки випереджає набагато сильніші за Албанію команди Данії, Туреччини, Греції та Грузії.